Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Рівно шість років тому, 22 травня 2014 року, неподалік міста Волноваха Донецької області проросійські бойовики фактично розстріляли один із підрозділів сил АТО. Тоді загинуло 18 воїнів 51-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, ще 30 зазнали поранень. На той момент таких втрат за один бій українська армія ще не знала… Згадаймо криваву сторінку в історії України та її війська.
Ситуація, що передувала зіткненню
У середині травня 2014 в Кремлі зрозуміли, що сильно недооцінили дієздатність української держави. Всі спроби підняти заколоти в південних і центральних областях України були придушені. Завдяки патріотичному підйому суспільства нове керівництво України зуміло вивести на Донбас частини Збройних Сил і Нацгвардії й приступити до наведення конституційного порядку. 25 травня були заплановані вибори Президента України, і було ясно — після них нова українська влада стане повністю легітимною і сценарій повернення Януковича — повністю неможливим.
Російське керівництво вирішило закріпитися на Донбасі й забезпечити до моменту інавгурації Порошенка сильні переговорні позиції. Для цього було необхідно встановити контроль за більшою частиною районів і міст Донбасу та утримати українську армію і Нацгвардію від подальшого просування на Донбасі, щоб забезпечити нестабільність і безконтрольність регіону і домогтися автономізації та федералізації України.
Як вже зазначали, до 22 травня протистояння відбувалось тільки в районі Слов’янська. 2 травня 2014 року диверсанти заблокували колону 95-ї окремої аеромобільної бригади під Карачуном і відкрили вогонь, намагаючись спровокувати стрілянину по мирних мешканцях. Загинуло 2 українських десантників. 5 травня 2014 року відбувся бій у Семенівці — колона Національної Гвардії, спецпризначенці СБУ «Альфа» з армійськими БТРами були атаковані бойовиками — загинув боєць «Ягуара» НГУ і два офіцери «Альфи». 13 травня 2014 року під Слов’янськом була атакована колона 95-ї окремої аеромобільної бригади — загинуло 6 десантників.
22 травня 2014 року бойові дії почалися за межами Слов’янська. Російські спецслужби спланували одночасні напади на наші угруповання в Луганській та Донецькій областях. Цілями були обрані наші підрозділи в районі Рубіжного та Волновахи.
Заняття нашими військами ключового в південному Донбасі району Волновахи і блокада підступів до Маріуполя підрозділами 72-ї механізованої бригади було важливим досягненням української сторони.
Як відбувались події того трагічного ранку
22 травня 2014 року близько 04.15 на блокпост 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, що знаходився на трасі Т0509 Вугледар — Ольгинка між селищами Ольгинка та Благодатне неподалік регіонального ландшафтного парку Великоанадольський ліс, напали бойовики ДНР. Очевидці повідомляли, що бойовики прибули на 2 джипах та 2 інкасаторських автомобілях (за іншими даними нападники прибули на 3 автомобілях або на двох броньованих інкасаторських машинах), які українські військові ймовірно пропустили повз блокпост, після чого були розстріляні впритул.
Бойовики вели масований вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, кидали ручні гранати по табору підрозділу АТО. Під час атаки один із снарядів уцілив у бойову машину, внаслідок чого здетонував боєкомплект…
Після першого шоку кілька наших військових відкрили вогонь у відповідь. Інкасаторська машина бойовиків була підбита і кинута на місці. Поранених українських військовослужбовців добивали снайпери, які розташувалися по обох боках від місця бою у лісі.
У результаті бою загинуло 18 військовослужбовців, ще 30 зазнали поранень.
Вічна пам’ять полеглим героям України!
