Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
…Воїн підірвався на ворожій розтяжці. Від вибуху йому відірвало стопу. Закривавлений, але притомний, хлопець гідно тримався. Після поранення він сам зробив собі укол та наклав джгут. Без жодних істерик, а в операційній, він виголосив: «…я не інвалід, нічого страшного, це не стегно — поставлю нормальний протез і буду служити!»
Цю історію мені розповів підполковник медичної служби Юрій Лазаренко, коли він очолював травматологічне відділення військового госпіталю в Дніпрі. У 2015-му в районі проведення АТО Юрій Вікторович керував групою підсилення у складі військових лікарів на Маріупольському напрямку.
— Обстановка була напруженою. Щодня відбувалися бойові зіткнення й надходили поранені та травмовані військовослужбовці, — згадував офіцер. — Ми працювали на базі лікарні швидкої допомоги. Приймали поранених, надавали воїнам першу лікарську допомогу, стабілізували та відправляли їх в тил для подальшого лікування. Неодноразово доводилося виконувати завдання під ворожими обстрілами, безпосередньо на лінії зіткнення. Лише за декілька місяців служби тоді, у 2015-му, разом із колегами, провели понад 250 складних операцій.
За словами Юрія Лазаренка, у психологічному сенсі особливо важко як для хірурга, так і для пацієнта, виконувати ампутації, рятувати воїнів.
— Попри це, у пам’яті назавжди закарбувалися обличчя воїнів, які заради свободи України витримали неймовірні випробування, — зауважив Юрій.
Як вже писала АрміяInform, нині військовий хірург Юрій Лазаренко —начальник травматології ВМКЦ ЦР. Він — лікар-травматолог вищої категорії. Через його руки пройшли тисячі пацієнтів, які одужали й повернулися до строю.
