Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
16 травня 2018 року внаслідок травми, якої зазнав під час гранатометного обстрілу українських позицій поблизу селища Талаківка, неподалік Маріуполя, загинув матрос Дмитро Рудь.
Сьогодні біля меморіалу на честь загиблих під час російської агресії морських піхотинців зібралися військовослужбовці 503-го окремого батальйону морської піхоти, аби віддати шану полеглому на Сході країни побратиму.
Хлопець був сиротою, і його вихованням займались бабуся та дідусь. У дитинстві та юності він відвідував недільну школу при Свято-Михайлівському кафедральному соборі. У липні 2016 року 18-річний Дмитро пішов захищати Україну. Він проходив військову службу в складі 503-го окремого батальйону морської піхоти на посаді старшого стрільця-санітара. Товариші згадують його як сміливого та гарного товариша, який завжди рвався до бою та був готовий підставити своє плече в найскладніших ситуаціях.
Присутні вшанували пам’ять загиблого побратима хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіалу, а військовий капелан провів панахиду.
Крім того, морпіхи вирішили зібрати кошти, аби допомогти рідним Дмитра. Про це вони повідомили на сторінці в фейсбуці.
«Біль у серці залишається не тільки від втрати справжнього героя, а й від того, що нині на самоті залишаються його рідні − дідусь і бабуся, котрі віддали усі свої накопичені гроші, аби встановити внукові пам’ятник на малій батьківщині. На честь світлої пам’яті побратима − пропонуємо зібрати стареньким нашу посильну допомогу», − йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, що Дмитра Рудя нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), також на честь загиблого 20-річного героя в його рідній школі на Житомирщині відкрили меморіальну дошку.
Фото Віктора Залевського
