Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Зазначу одразу: я не мав наміру коментувати останні події у Венесуелі. До цього спонукали деякі матеріали у вітчизняних ЗМІ, бо коли читаєш повідомлення про те, що у Венесуелі затримали ще трьох найманців, та ще й з посиланням на главу оперативного стратегічного командування збройних сил країни адмірала Реміхіо Себальйоса, розумієш, що автор – як це, на жаль, часто трапляється у нашій журналістиці, – послуговувався російськими джерелами. Тому перш ніж перейти до останніх подій та заявленої теми присутності російських військових у цій латиноамериканській країні, з’ясуємо для себе, яка влада у Венесуелі є легітимною.
У грудні 2015 року у Венесуелі відбулися парламентські вибори, переконливу перемогу на яких здобула опозиція (122 місця в Національній асамблеї проти 55 у провладних кандидатів). Після цього влада створює нелегітимну конституційну асамблею, задача якої – внести до Конституції Венесуели такі зміни, які б наділили Мадуро надзвичайними повноваженнями. Далі, за цим сценарієм, у травні 2018 року Мадуро «перемагає» на нелегітимних «президентських виборах», участь у яких взяли 8 з 20 мільйонів виборців. У січні 2019 року так само нелегітимний «верховний суд» (оскільки 33 судді справжнього Верховного суду перебувають в еміграції) приймає в Мадуро присягу і проголошує його президентом. Отже, єдиним легітимним органом влади в країні залишався парламент – Національна асамблея, яка в цілковитій відповідності до статті 233 Конституції проголосила виконувачем обов’язків Президента голову парламенту Хуана Гуайдо. Тобто ніякого самопроголошення чи узурпації влади з його боку, про які так любить розпатякувати прихильний до Мадуро Кремль та кремлівські ЗМІ, не відбулося.
А тепер трохи про причини такої прихильності Кремля. Назву кілька. Росія ніколи не мала флоту авіаносців (сумна доля єдиного «Адмірала Кузнєцова» загальновідома). Тому їй, як це було ще за СРСР, потрібні наземні бази – в Криму, Сирії, Лівії, будь-де. Мати таку базу в Західній півкулі, під носом у США – це своєрідний бонус. Далі, наркотрафік. Адже немарно над Мадуро тяжіє звинувачення у злочинах, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, а Росія неодноразово «засвічувалася» на транспортуванні кокаїну з Латинської Америки. Далі, бажання не втратити вкладені у режим Мадуро кошти (згадаймо хоча б «братню допомогу» доведеній до голоду країні у вигляді будівництва заводу з виробництва автоматів Калашникова). І, зрештою, гіперінфляція у Венесуелі вигідна Росії ще й тому, що усуває конкурента на світовому нафтовому ринку. Не забуваймо і того, що режим Мадуро постійно дає Росії голос в ООН, зокрема і з питання Криму та інших питань, пов’язаних з агресивними діями Кремля в різних регіонах світу. Одне слово, Москві вигідно, щоб Венесуелою кермував Мадуро.
І нарешті про останні події. Відбулися і відбуваються вони після того, як США в особі генерального прокурора Вільяма Бара звинуватили Мадуро у тероризмі та вже згаданих злочинах із наркотрафіку й запропонували 15 млн доларів за його арешт. Аж раптом 3 травня, наче чорт з табакерки, вигулькує колишній американський військовий, а нині власник приватної охоронної фірми Джордан Гудро і сповіщає про початок операції «Гедеон» – висадки на узбережжі неподалік Каракаса невеличкого десанту з метою повалення режиму Мадуро.
Думаю, спецслужби США краще за мене розберуться, ким є цей Джордан Гудро – «корисним ідіотом» чи завербованим Росією агентом. Відзначу лише кілька моментів, про які не писала українська преса.
Ще в січні цього року у Венесуелі циркулювала інформація про перебування в країні групи переодягнених у венесуельську форму російських військових. Журналістка Себаст’яна Барраес оприлюднила репортаж, в якому, зокрема, йшлося про 18 росіян, які оселилися в одному з готелів штату Тачіра на кордоні з Колумбією. За її ж інформацією, в серпні 2019 року група з 80 військових встановлювала радари, антени для блокування сигналів, дрони. Інші джерела повідомляли про присутність росіян як у різних військових командних структурах, так і в штаті Болівар.
Одне слово, коли 3 травня заохочувані Джорданом Гудро венесуельці й двоє американців, його колишніх товаришів по зброї, висадилися в Мачуто, за тридцять кілометрів від Каракаса, в місцевості аж ніяк не придатній для таких операцій, їх уже чекали… У Мадуро з’явився шанс звинуватити США у спробі перевороту й відволікти увагу від своєї особи. А далі почалося полювання, яке, до речі, триває досі, бо диктатор просто не міг не скористатися нагодою зачистити опозицію.
А тепер найцікавіше. Є інформація, що в цьому полюванні взяла участь група з восьми російських військовослужбовців – команда, що управляла дронами. Про це повідомлялося в твіті оперативного командування зони Ла Гуайра. Згодом твіт був видалений, але мені вдалося його розшукати в нетрях іспаномовного Інтернету. Ось зміст повідомлення: прибули вісім фахівців спеціальних сил Російської Федерації, які управляли безпілотним літальним апаратом для проведення операцій та дій з патрулювання та повітряного спостереження у Караяці з метою підтримки дій із захоплення найманців.
Тож до всіх звинувачень Мадуро додається ще одне і до того ж серйозне: згідно зі статтею 187 Конституції Венесуели, залучення іноземних військових до будь-яких дій можливе лише за згоди парламенту, якої диктатор, звичайно, не отримав. Якщо участь росіян буде доведена, тандем Путін-Мадуро можуть чекати серйозні неприємності.
А поки можна очікувати, що Кремль постарається максимально скористатися ситуацією, також й для того, щоб відвернути увагу від Донбасу, Сирії, Лівії.
