І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Сьогодні, 13 травня, Верховна Рада направила на повторне друге читання законопроект №2398-д «Про оборонні закупівлі». За направлення на доопрацювання у комітет проголосували 236 парламентаріїв.
Як зазначається у висновках Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, загалом під час підготовки законопроєкту до другого читання надійшло 470 поправок і пропозицій, з яких 324 було враховано, включаючи враховані частково та редакційно, 146 – відхилено.
Крім того, профільний Комітет під час доопрацювання проєкту закону до другого читання частково врахував зауваження Головного юридичного управління Апарату ВР.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону, його прийняття мало забезпечити гармонізацію правил оборонних закупівель до стандартів країн-партнерів НАТО і ЄС.
Законопроєкт визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Визначено також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Цим документом передбачено затвердження типових державних контрактів, впровадження критерію «життєвий цикл» озброєння, військової і спеціальної техніки; поступовий перехід до державного підтвердження якості на основі підходів, що використовуються у відповідних стандартах НАТО.
Державним замовникам надається можливість здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за прозорими та конкурентними процедурами, а також здійснювати закупівлі за імпортом.
Законопроєктом передбачено здійснення закупівель у рамках трирічного планування, підтримку національної оборонної промисловості як державного, так і приватного сектору.
Ним передбачено надання доступу до процедур закупівель оборонної продукції іноземним постачальникам за умови надання переваги виробникам, локалізованим на митній території України, а також виробникам, які забезпечують більш вигідні умови утримання, сервісу і ремонту поставленої продукції; можливість укладання інвестиційних угод на розвиток виробництва тощо.
