Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
До Дня піхоти АрміяInform підготувала розпоaвідь про командира БМП старшого солдата Дмитра Волоха на псевдо «Шаман»
Який дивом вижив під час розстрілу наших військових у травні 2014-го неподалік Волновахи. Після одужання він повернувся до окремої механізованої бригади, де служить досі.
Дмитро прийшов до ЗСУ з першою хвилею мобілізації. Чоловіком керувало бажання стати на захист Батьківщини. Невдовзі новобранець у складі окремої механізованої бригади вже був на сході України.
− Досі пам’ятаю ніч проти 22 травня 2014 року. Ми отаборились поблизу міста Волноваха. Було о пів на шосту ранку. Під’їхали інкасаторські машини, з яких відкрили вогонь з декількох видів зброї. Я зазнав поранення у ліве плече, − пригадує Дмитро.
Він не любить згадувати події того дня, адже рана від втрати побратимів досі болить. Напівпритомного його вивезли з поля бою на цивільній машині до лікарні найближчого селища Благодатне. Потім було тривале лікування у військових госпіталях.
У 2015-му на місці розстрілу наших військовослужбовців під Волновахою встановили хрест та меморіальну плиту з іменами загиблих. Під час відзначення роковин трагедії Дмитра Волоха нагородили медаллю «За оборону Волновахи». На хлопця чекав ще один сюрприз – зустріч із літнім чоловіком, який на свій страх та ризик власним автомобілем того ранку відвіз поранених до лікарні.
Не дивлячись на те, що вдалось пережити, Дмитро прийняв рішення повернутися до Збройних Сил України.
Його називають одним із найдосвідченіших піхотинців бригади. Отримавши бойовий досвід, командир БМП радо ділиться ним із своїми товаришами по службі.
Уклавши восьмий на своєму рахунку контракт, Дмитро запевняє, що перебуватиме в строю до перемоги.
Фото – пресслужба 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого
