Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Після розпаду СРСР українська армія отримала у спадок величезне військо з тисячами одиниць бронетехніки і ядерною зброєю — мала третій після США та РФ ядерний арсенал: 176 міжконтинентальних балістичних ракет і близько 2,5 тис. одиниць тактичної ядерної зброї.
Станом на 1991 рік Україна мала три загальні військові та три танкові армії, армійський корпус, чотири повітряні армії, армію протиповітряної оборони, ракетну армію, Чорноморський флот, два вузли системи попередження про ракетний напад, інші військові формування, що загалом становило: 980 тисяч військових, 6500 танків, 7000 броньованих машин, 1,5 тисячі літаків, 350 кораблів, 1272 одиниці ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет.
З того часу і до початку бойових дій навесні 2014 року розвиток ЗСУ йшов шляхом скорочення в умовах абсолютно недостатнього фінансування, що не покривало навіть мінімальних потреб. І лише збройна агресія РФ проти України змусила українську владу переглянути ставлення до свого війська, провести низку заходів з відродження Збройних Сил. І певні результати вже є!
Щороку веб-ресурс Global Firepower оприлюднює оцінку сукупної військової потужності кожної з країн світу. Так, згідно з ним, у рейтингу найсильніших військових держав світу Україна посіла 27 сходинку зі 138, а серед країн Європи — 9 місце із 50!
У своїх дослідженнях експерти Global Firepower оцінювали країни за 55-ма показниками, як-от: кількість зброї, військової техніки та чисельність армії. Також було враховано транспортну інфраструктуру, військовий бюджет, доступ до нафти тощо. Але під час розрахунків вони не враховували, як на мене, такий надважливий чинник, як бойовий досвід армій. І зважаючи на те, що наша країна вже котрий рік поспіль веде бойові дії проти досить потужного агресора, військовий потенціал України — значно більший і «больовий поріг» у нас — вищий!
Торік усі країни у світі витратили 1917 млрд доларів США на оборону. Про це йдеться у звіті Стокгольмського інституту проблем миру (SIPRI). Це − найбільша сума, витрачена на оборону з моменту початку досліджень у 1988 році. Загалом торік видатки на оборону на планеті становили 2,2 % світового ВВП, або приблизно 249 доларів на людину.
Україна за обсягом видатків піднялася з 41-го на 35 місце. Київ витратив у 2019 році на оборону, за даними SIPRI, 5,2 млрд доларів, а зростання. якщо порівнювати з попереднім роком, становило 9,3 %.
Та не слід плекати ілюзій. Треба йти далі, не зупиняючись на досягнутому. Адже навколо нас світ постійно змінюється. Разом із ним змінюється й українське військо. Але не лише…
Останнім часом усі наші сусіди — Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусь і Росія — активно озброюються, оновлюють свої армії. Їхні витрати на війська постійно зростають. На тлі такого активного переозброєння, і насамперед Росії, оборонні можливості України потребують постійного нарощування.
Ми постійно маємо бути готовими до будь-яких агресивних дій будь-кого щодо нашої держави. А для цього потрібно не лише знати ворога в обличчя, а й переймати досвід інших країн.
Великий стратег Сунь Цзи у трактаті «Мистецтво війни» писав: «Той, хто знає ворога і знає себе — не опиниться в небезпеці і в ста битвах. Той, хто не знає ворога, але знає себе, буде то перемагати, то програвати. Той, хто не знає ані ворога, ані себе, неминуче буде розбитий у кожному бою».
Зважаючи на це, AрміяInform започатковує рубрику «Армії світу», у якій ми об’єктивно і неупереджено інформуватимемо вас про збройні сили інших держав, їхні можливості, стандарти і досвід.
Сергій Поліщук, оглядач AрміяInform
