Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Про це йдеться в Указі Президента № 135/2020 «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».
Відтепер військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на обійманій посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби, на їхнє прохання й за потреб Збройних Сил України можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік на строк до п’яти років.
До нововведення діяло обмеження — військовослужбовці могли залишатись на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до п’яти років, але не більше граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві, визначеного статтею 28 зазначеного Закону для відповідної категорії військовослужбовців.
Нагадаємо, що граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, — це граничний вік перебування в запасі та у військовому резерві (ст. 22 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»). Відповідно граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві є граничний вік перебування в запасі другого розряду (ч. 4 ст. 28 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»). Для осіб, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського та старшинського складу, — це 60 років. Для осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі: молодшого та старшого офіцерського складу — 60 років, вищого офіцерського складу — 65 років.
Під час розгляду питання щодо залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік будуть враховувати: потребу Збройних Сил України; рівень командирської (професійної) підготовки; наукові ступені та вчені звання; досвід проходження військової служби у військових підрозділах, які направлялися за кордон; бойовий досвід; знання іноземної мови за стандартизованим мовним рівнем не нижче за «мінімально необхідний», а також наявність освіти оперативно-тактичного або оперативно-стратегічного рівня (тільки для осіб офіцерського складу).
