Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Ця жінка не з розповідей знає, що таке війна. До 2014 року мешкала в Луганську. Там вона зустріла свого чоловіка, народила сина, там і до нині живуть її батьки. Коли розпочалася війна з однорічним сином на руках переїхала до Кам’янського, згодом родина залишилась мешкати у Рівному. Її чоловік Андрій пішов добровольцем на війну, спочатку служив у механізованій бригаді, згодом в окремому аеромобільному батальйоні.
– Війна повністю змінила моє життя: чоловік загинув на війні під час обстрілу, я втратила домівку, друзів. Маму бачила востаннє шість років тому в Луганську і коли зустріну знов − невідомо, − розповіла Тетяна Ременюк. − Бували часи в моєму житті, коли опускалися руки. У ці хвилини я завжди згадувала свого чоловіка. Він би зрадів нашій волонтерській підтримці на війні, тому і допомагаю хлопцям чим можу, − сказала жінка.
Тетяна Ременюк – волонтерка, яка з перших днів війни допомагає бійцям на сході України. Спочатку доставляла тепловізори, одяг та взуття, медикаменти та продукти харчування. Нині, коли загроза поширення коронавірусу зростає, жінка разом із товаришами виготовляє і відправляє на передову індивідуальні маски та антисептики.
− Ми вже доправили 200 літрів антисептику, крім цього, ліки, безконтактні термометри, бинти, тактичні ножиці тощо, − розповідає Тетяна.
Нині Тетяна опікується родинами загиблих воїнів АТО/ООС. Організовує екскурсії та різноманітні майстер-класи, аби хоч трохи зняти важкість болю у дітей та дружин бійців, які віддали своє життя за Україну.
