До ініціативи наразі долучилися понад 100 військових частин Сил оборони України, які вже знищили понад 17 000 розвідувальних та ударних…
Сьогодні, 17 квітня, Дмитро Майборода мав би відзначити свій ювілей – 40-й день народження. Однак він назавжди залишиться 34-річним…
У липні 2014-го на відстані приблизно 5 км від російського кордону український Ан-26 було атаковано, імовірно, керованою ракетою типу «повітря-повітря». Це сталось на висоті 6500 метрів у районі міста Краснодон Луганської області. Літак почав втрачати керування…
На той час Дмитро Майборода вже мав не аби який бойовий досвід. Пілотів, які могли б виконувати надзвичайно складні завдання, 2014-го було не так багато. Тож значна частка роботи припала саме на Майбороду — льотчика, який довго йшов до мрії через ТСОУ та цивільний виш… Із травня по липень виконав близько тридцяти бойових вилетів у район антитерористичної операції.
Коли стало зрозуміло, що машину не врятувати, Майборода скомандував залишити літак. Рампу заклинило від ураження, тому борт залишали через невеличкий десантний люк. Командир екіпажу майор Дмитро Майборода та його помічник Дмитро Шкарбун до останнього намагались утримати літак, поки екіпаж не вистрибнув із парашутами. Їм пощастило вижити. Проте два пілоти – зустріли смерть в одну мить… Літак впав у районі села Давидо-Микільське Краснодонського району на Луганщині.
Тіла загиблих вінницьких льотчиків кілька місяців пролежали прикопані у землі. Увесь цей час Тетяна Майборода куди тільки не зверталась, аби лише повернути останки рідного сина і поховати його з належними почестями на Батьківщині. Вдалось домовитися через спецслужби, їй пообіцяли сприяти у цьому. Не без проблем, але згорьована жінка дісталась місця трагедії.
Місцеві жителі допомогли матері знайти те місце, де були прикопані останки тіл пілотів. Їдучи до Луганська на машині, жінка хвилювалася лише про одне, щоб бойовики не відібрали її дорогоцінний вантаж на блокпостах. Вона щоразу повторювала, що це її діти і вона має право забрати їх навіть мертвими.
Тільки у вересні 2014-го Дмитро Майборода був похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Вінниця поряд зі своїм вірним другом та колегою – Дмитром Шкарбуном. Посмертно льотчика нагородили званням Героя України, а рідній бригаді присвоїли почесне найменування «імені Дмитра Майбороди».
