Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На Луганському напрямку десантник Іван разом із побратимами тримає оборону неподалік населеного пункту Щастя. На відміну від ворога, позиції якого розташовані в одному із селищ на окупованій території, підрозділ десантно-штурмових військ закріпився у лісовій місцині. «Марунові берети» не допускають порушення Мінських домовленостей, а якщо і відкривають вогонь, то тільки у відповідь, коли є загроза життю військовослужбовців.
– Постійно бачимо ворожу активність у вигляді обстрілів зі стрілецької зброї та спостереження за нами за допомогою безпілотних літальних апаратів, – розповідає Іван. – Також регулярно працюють диверсійно-розвідувальні групи противника. Роблять вони це, щоб виявити наші вогневі точки, а потім використати цю інформацію під час спроби штурму. Але ми розумніші за них. На провокації не ведемось, але і не дозволяємо їм виконувати задумане.
Як розповідають воїни, тепер, коли ми перебуваємо в обороні, то головне – не допустити прориву. Але до бою десантники завжди готові.
– Ми тримаємо одну зі стратегічних ділянок фронту, яка досить непроста. До ворога немає жодної довіри, але недооцінювати його теж не варто. Основну небезпеку, як і раніше, наразі становлять диверсійні групи – навкруги ліс і підійти їм іноді дуже легко. Та й можливість штурму наших передових позицій теж ніхто не скасовував… Усі наші хлопці підготовлені, мають бойовий досвід, тому я впевнений, що за потреби дамо гідну відсіч противнику.
