У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Стратегічні прогнози щодо наслідків пандемії COVID-19 у світі наголошують, що окрім проблем із фізичним здоров’ям, людство матиме серйозні психологічні розлади. Для мешканців країн Європи чи США це, звісно, виклик, але не критичний. Адже там візит до психолога — річ буденна, наче похід у крамницю.
Дистанційні консультації
Для України наслідки тривалої ізоляції населення можуть бути не такими райдужними. Адже у нас культура психологічної допомоги чомусь табуйована ментально. Через брак відповідної інформації, візит до психолога помилково вважають публічним визнанням власного божевілля. Але це не так.
Крім того, знайти можливість живого спілкування в умовах карантину з професійним психологом досить складно. Але можливо.
До прикладу, у Львові на базі Центру надання послуг учасникам бойових дій започатковано новий напрямок роботи, а саме онлайн сесії психологічної допомоги учасникам бойових дій та членам їхніх сімей. Регулярні прийоми і консультації проводять дистанційно з 30 березня. Цим займається провідний психолог Центру Юлія Кунта.
Кореспондент АрміяInform поцікавився, як можна отримати психологічну допомогу онлайн і які проблеми здебільшого турбують військових та членів їхніх родин. А головне, як подолати кризові психологічні стани, перебуваючи в ізоляції.
— Ідея надання психологічної підтримки ветеранському середовищу в умовах карантинних заходів необхідна. Головна «фішка» — людина не має лишатися із внутрішніми переживаннями сам на сам. Звісно, хтось може завантажити з Інтернету книжку з психології, проштудіювати її та зайнятись самоаналізом. Але це швидше виняток, аніж загальна тенденція. Пересічному учаснику бойових дій потрібне спілкування, обговорення власних переживань, отримання дієвого механізму їхнього подолання, — говорить психолог Юлія Кунта.
Зважаючи, що Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, як й інші комунальні установи міста закрилися на карантин, вирішено вивести прийом психологів у віртуальну площину. В програмі Skype створили акаунт. Для того, щоб скористатися послугою, слід зареєструватися на сторінці Центру у Facebook.
Деякі ветерани звертаються по психологічну допомогу саме під час карантину
Послуга такої допомоги цілком безкоштовна. І нині нею скористалося шість осіб. А саме, 4 учасники бойових дій і 2 дружини ветеранів.
Юлія Кунта говорить, що вони працюють як із кризовими втручаннями, так і з психологічними труднощами, які турбують тривалий період. Є випадки, коли ветерани «дозріли» звернутися за психологічною допомогою саме під час карантину. Ізоляція спонукає людей до самоаналізу.
Щодо запитів перших відвідувачів психологічного ветеранського онлайн сервісу, то вони стосувалися того, як виживати в умовах карантину. Люди не дають ради, що робити з панікою, як спілкуватися з дітьми про події, які відбуваються у світі. Та як загалом можна вплинути на процеси життєдіяльності громади, дотримуючись обмежень.
Юлія Кунта наголошує: прийом через Skype подекуди навіть ефективніший: людина почувається комфортніше, відтак аналіз ситуації глибший.
Як жити, а не виживати під час пандемії
Разом із психологом учасники програми вже напрацювали кілька універсальних способів психологічних прийомів як жити, а не виживати під час пандемії.
— Спочатку слушно прислухатися до того, що відчувають люди у ситуації, яка відбувається у нашому місті, у країні та світі загалом, — говорить психолог. — Перше, з чим зустрічаємося, так це з великою кількістю невизначеності, щодо себе, рідних і дуже часто до власного майбутнього. Люди переживають про стан здоров’я і свої можливості: як фізичні так і психологічні, про фінансову відповідальність. Більшість переживань стосуються майбутніх подій. І дійсно такі думки й переживання «наперед» викликають тривогу. Ми ніби в очікуванні нещастя. І цю тривогу відчуваємо не лише в думках, а й фізично: м’язова напруга, неможливість розслабитися, зниження концентрації уваги, порушення сну і, як результат, загальне виснаження та депресія.
Психолог наголошує: важливо навчитися розрізняти корисні й не корисні переживання та прояви тривоги. Звісно, тривожитися у цій ситуації є абсолютно нормальною реакцією на події довкола нас.
Отож, корисні переживання стосуються реальних проблем, які потребують плану дій та генерування рішень з їхньої реалізації. Некорисні переживання стосуються найгірших сценаріїв розвитку подій, які в реальності не відбуваються з нами.
Тобто справлятися із переживанням можна за допомогою тестування цих переживань на реалістичність і корисність. Відповідно, якщо у нас є реальна проблема, тоді створюємо чіткий план дій, кроки з їх реалізації і переходимо до виконання цього плану.
Якщо ж переживання нереалістичні, ми просто переживаємо знову і знову, виснажуємося та замикаємося у колі саморуйнівної поведінки.
Що можна робити із переживаннями:
- Насамперед дати стабільність ситуації! Для людини військової процес організації та планування власного життя — цілком природна поведінка. Чому б не скористатися цим «скілом» у моменти великої невизначеності? Плануйте свій день у спосіб, який можете нині: дбайте про сон, харчування, фізичне та інтелектуальне навантаження. До прикладу, хороша звичка робити 100 віджимань на день і читати 100 сторінок. Так само зі стосунками з людьми. Спілкуйтеся в реалі й онлайн. А особливо важливо — налагодити стосунки із собою: прислуховуйтесь до своїх незадоволених емоційних потреб і пробуйте турбуватися про них у найкращий спосіб.
- Дайте місце для тривоги! Не можеш не «психувати»? Окей, тоді зажени переживання в жорсткі рамки! Як не дивно, часто саме уникнення викликає підсилення внутрішнього стану тривожності. Ще в середньовіччі медик Парацельс говорив, що отрута та ліки можуть бути одним і тим же — справа лише в дозуванні. І якщо дозволите собі потривожитися 30-40 хвилин на добу, а решту часу житимете у нормальному ритмі — все буде добре! Але й цей лімітований для тривоги час слід спробувати використати корисно. Зокрема протестувати цю тривогу на реалістичність. Якщо підстави для тривоги обґрунтовані — формуйте план дій. Якщо у вас є сім’я: робіть короткі обговорення своїх думок щодо подій навколо. І особливо дізнавайтеся, що про це думають ваші діти. А вони точно мають особисту думку. Тож потурбуйтеся і про них!
- Розвивати стосунок! Мова про стосунок із собою. Ту частинку свідомості, де плекаємо доброзичливість і прийняття. А також про вдосконалення стосунку із важливим для нас людьми. Нині час учитися пробачати помилки собі й іншим, здобувати з них досвід і усвідомлювати відправну точку до зростання. Під час пандемії люди часто переживають за майбутнє рідних, опираючись на досвід роботи у цей період. Основою цих переживань є страх утрати та потреба у близькому і щирому стосунку. Тож не гайте час на образи, переживання та претензії одне одного. Говоріть про любов, повагу, важливість і значимість людей, які є навколо!
- Зв’язок із цінностями. Цінності, сенс чи зміст…. Можемо по різному називати ці речі, але вони про одне: про те, як ви бажаєте прожити своє життя щодня, щомиті. Цінності — це не про матеріальні речі! Це про духовність і внутрішню силу особистості, яка запалює нас. І тепер, як ніколи, важливо турбуватися про налагодження якісного зв’язку зі своїми цінностями. Нині весь свідомий світ докладає зусиль, щоб протистояти пандемії. Кожен у свій спосіб і з власними можливостями робить вклад у майбутнє світу: бійці на передовій стримують ворога, в тилу хтось допомагає медикам, людям похилого віку чи тим, хто опинився в скруті. Хтось приймає глобальні рішення для держави, а хтось залишається вдома, дотримується карантину. І це також спосіб мати зв’язок із глибинними цінностями людства — дбати один про одного і проявляти повагу, зберігаючи людяність та здоровий глузд!
Тож, користуючись цими порадами, завдання на час карантин — не виживати, а ЖИТИ своє життя в доброму стосунку із собою і людством. АрміяІnform продовжуватиме інформувати про дієві та корисні способи й прийоми уникнення важкого психологічного стану. Ви також можете записатися на онлайн прийом до фахівця-психолога і разом напрацювати унікальну стратегію щодо виходу із, здавалося б, безвихідної ситуації! Будьте здорові!
Фото з Facebook Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій
