Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Розрахунок, по місцях! Ціль — 102 — піхота, приціл — 363, рівень — 30-13, лівіше — 027, один снаряд зарядити!» — пролунало від командира другої гармати молодшого сержанта Сергія Клинчука.
«Готово!» — підтвердили на позиції.
«Постріл!» — віддав команду на ураження цілі командир гармати.
«Група піхоти — уражена», — надійшло невдовзі повідомлення.
Та вже за пів години на горі «Танковій» Міжнародного центру миротворчості та безпеки з’явилися «танки» противника. Тепер командир гармати давав ввідні для стрільби прямою наводкою.
…Цими днями у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки не затихають гучні постріли з гармат і вибухи снарядів. Слухачі Курсів лідерства тактичного рівня Національної академії сухопутних військ, зокрема майбутні командири артилерійських батарей, практично освоюють 122-міліметрові гаубиці Д-30. Вони виконують вправи як із закритих вогневих позицій, знищуючи цілі, які не спостерігають візуально, так і вчаться вправно стріляти на невеликі відстані прямою наводкою. Тут головні мішені — умовні танки противника, що прориваються до вогневих позицій.
Як розповів тимчасовий виконувач обов’язків начальника кафедри наземної артилерії Національної академії підполковник Валерій Кузнецов, це другий польовий вихід його підопічних. І якщо перший мав за мету закріпити на практиці загальновійськову тематику, то другий — суто за спеціальністю.
— Сьогодні майбутні командири артилерійських взводів і батарей виконали перші у житті постріли з гармати. Понюхали, як кажуть, пороху й після нехитрого ритуалу стали справжніми артилеристами, — зазначив підполковник Валерій Кузнецов.
До речі, успішність Курсів лідерства, де слухачі з вищою освітою за рік інтенсивної підготовки отримують офіцерські вишкіл і звання, дала змогу розширити кількість фахів. Окрім офіцерів-артилеристів та командирів підрозділів механізованих військ, у Національній академії сухопутних військ з минулого року готують за цим форматом і командирів танкових взводів. Є серед слухачів і дівчата.
— Я за освітою юрист. Закінчила Національну академію управління персоналом у Хмельницькому. Згодом займалася підприємництвом. Усе ж зрозуміла, що хочу реалізувати себе в іншому. І ось я тут. Упевнена: коли маєш мету й бажання, то все вийде. На перепоні не стали ні снаряди вагою 22 кілограми, які потрібно добряче потягати, ні зовсім інше військове життя. Мені все до вподоби, — розповіла молодший сержант Лідія Журавицька.
…Тим часом сонце сідає за горизонт. Майбутні офіцери готуються виконати ще одне вправу: стрільбу прямою наводкою у нічний час з підсвічуванням цілей освітлювальними снарядами.
«Розрахунок, по місцях!» — знову лунає команда. А за мить полігонну нічну тишу розриває потужний постріл. Полум’я, вогонь, дим і порох водночас скупчуються й поглинають гармату. І тільки щасливі очі слухачів можна ледь розгледіти у цьому тумані…
Польовий вихід триває…
