Саме тут, у майстерні батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», пошкоджені НРК отримують друге життя, а нові — проходять модернізацію…
Він був тихим героєм. Не сидів у соцмережах, не вибігав першим, коли приїжджали фотографи, не любив давати інтерв’ю… Дмитро Сумський із зовнішністю монаха-аскета або ж старого мудрого хіпі народився у російському Калінінграді, однак пішов воювати за Україну. Він був абсолютно невійськовою людиною – любив читати філософські книги, брав участь у шахових турнірах, грав на електрогітарі у столичному рок-гурті. Та це не завадило Дмитру із позивним «Шаман» стати одним із найкращих мінометників у добровольчому батальйоні. Зі своєю роботою він справлявся настільки майстерно, що викликав неабияку повагу у кадрових офіцерів. І хоч шамани, за віруваннями, вміють зцілювати людей, себе чоловік уберегти не зміг – загинув у бою під Авдіївкою 30 березня 2017-го.
Нагороду «Народного Героя» отримала дружина «Шамана». Він заслужив її, віддавши три роки життя захисту української землі…
– Я поважала його вибір, тож обійшлось без принизливих спроб випхати чоловіка з передової, – розповідає Яна, дружина Дмитра. – Нерідко ми спілкувались по 30 секунд у день, у цей момент я видихала і отримувала кілька годин відносного душевного спокою. А частіше – по кілька днів сиділа в повній невідомості, не випускаючи з рук телефона, здригаючись від дзвінків… Так було і перед загибеллю Дмитра. Цілий тиждень не чула його голосу, лиш раз на кілька днів писав короткі повідомлення, що все добре.
Одного разу, прийшовши з роботи, Яна почула телефонний дзвінок. Швиденько почала шукати мобільний у просторах жіночої сумочки. Телефонував командир. «Ян, Діми більше немає…» Жінка не бачила обличчя командира, але відчувала, що завжди суворого «Санту» душать сльози.
– Троє українських бійців загинуло, ще один – зазнав поранення в районі Авдіївки… – такими в той день були новини з війни. Троє – «двохсотих». Один – «трьохсотий». Для когось – цифри. Для мене – знищений всесвіт. І хто б там що не казав, час не гоїть ран, вони не зникнуть ніколи.
Дмитро Сумський пройшов бої під Донецьком, у Пісках. У лютому 2016-го був серед бійців, які першими зайшли на позиції у промисловій зоні Авдіївки. Загинув у березні 2017-го на «промці». Того дня активні бої тривали майже добу. Тоді ж полягло двоє солдатів із 72-ї бригади, а ще один воїн дістав тяжких поранень.
Побратими коментують, що про знайомство з «Шаманом» неодмінно розповідатимуть дітям. Адже він діяв так, як вимагала його совість, а не інстинкт самозбереження. Оживав при слові «робота». В ній йому не було рівних…
