Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Попри безпрецедентні карантинні заходи, яких вживає все цивілізоване людство, борючись зі страшною пандемією СОVID-19, Росія тричі на тиждень під Москвою зосереджує в одному місці водночас на дуже обмеженій площі до 15 тисяч людей. Крім того, ще в багатьох російських гарнізонах триває підготовка парадних розрахунків до проходження урочистим маршем у «день 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9-го травня».
У підмосковному Алабіно з 25-го березня тренуються парадні розрахунки, які проходитимуть Красною площею. Того, що медики закликають тримати дистанцію між людьми не менш ніж 2,5 метра, аби зменшити ймовірність розповсюдження коронавірусу, в армійському строю ніхто звісно не дотримується. Й інтервал і дистанція між військовиками набагато менші. За Стройовим статутом (у нас і в Росії вони багато в чому подібні) відстань у шерезі має бути не більша ніж розкрита долоня, щоб відчувати лікоть товариша, а в парадному проходженні шеренга змикається ще тісніше.
Тричі на тиждень на плацу Таманської дивізії по 4 години парадні батальйони карбують крок лікоть до ліктя…
Звичайно, що всіх учасників майбутнього параду не змогли розквартирувати на фондах «Таманки» й більшість з них мешкають в інших військових містечках і частинах Москви й Підмосков’я, а на тренування прибувають спеціальними автобусами та вантажівками, але для всіх учасників обід організований в одній їдальні. Можна лише уявити, які там збираються черги, щоб отримати страви…
Хоча російське Міноборони повідомляє, що ретельно контролює стан кожного військового, залученого до участі й організації тренувань, щоранку навіть вимірює їм температуру, але всі чудово розуміють: це робиться «для галочки». Командування навіть скасувало всі звільнення та екскурсії в столиці, під забороною будь-які контакти з родичами – всі перебувають цілодобово за парканом і під «невсипущим командирським оком». Але ці заходи – лише для самозаспокоєння вищого керівництва й казенна «відмазка» для ЗМІ.
