Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
Днями ракетний катер Військово-Морських Сил ЗСУ «Прилуки» повернувся до Практичної гавані після виконання низки навчально-бойових завдань у Чорному морі.
Що робиться на вахті?
Мета п’ятиденного виходу корабля в море під командуванням капітана 3 рангу Володимира Углінського — висвітлення надводної обстановки в Чорноморській операційній зоні й відпрацювання елементів оцінювання другого рівня курсового завдання К-2. Вдалося виконати безліч корабельних бойових навчань і тренувань. Зокрема екстрене приготування катера до бою й походу, дії розрахунків у проході вузини в умовах складної обстановки. Через різке погіршення погодних умов (трибальний шторм) виконати практичні артилерійські стрільби в полігоні бойової підготовки було неможливо, тож командування вирішило відбути в укриття в район Тендрівської коси. Там екіпаж провів корабельно-бойове навчання з протипідводно-диверсійної оборони катера на незахищеному рейді. Навчалися й боротьбі за живучість на переході морем і стоянці. Під час повернення з завдання катеру сповістили про літаки противника, тож відпрацювали й навчання з протиповітряної оборони корабля на переході морем.
Зазвичай на цьому матеріал про вихід корабля у море мав би й закінчитись. Але не цього разу. Тут автор хоче коротенько розповісти про те, що його здивувало і водночас надзвичайно сподобалось. Служба на кораблі розпочинається з побудки особового складу о 6 годині. Військовики строкової служби виходять на зарядку, далі — сніданок і мале прибирання. Все проходить у якомусь характерному лише корабельній службі ритмі. І щойно лунає команда «Навчальна» чи «Бойова тривога», одразу все починає динамічно рухатися. І навіть у такі хвилини чути спокійний і впевнений голос командира.
На кораблі цілодобово триває вахта. Щочотири години відбувається зміна. Якщо вахта на ходу, до неї залучають вахтових штурмана, рульового і радіометриста. Є черговий по кораблю й дозорний з живучості. У вахті є свої інженер-механік, моторист на дизель-генераторі, головному двигуні та електрик. Варто зазначити, що на кораблі під час виходу ставались незначні поломки, та особовий склад електромеханічної бойової частини усував несправності дуже швидко. Як виявилося, механік старший лейтенант Володимир Горбенко на кораблі служить уже третій рік, знає всі можливості й недоліки катера, як і його підлеглі.
Про чергу до камбуза та морські традиції
— Ми екіпаж, одна команда, і кожен, виходячи в море, розуміє сутність завдань та робить усе, щоб не підвести нікого, чи то командир, офіцер бойової частини, чи старшина команди. Старшина зенітно-артилерійської команди мічман Олександр Матюх на «Прилуках» з 2014-го. Звісно, це надзвичайно надійні люди. Як і старшина електромоторної команди мічман Василь Ліхно. Робота кожного члена екіпажу є важливою, навіть у кока. А він у нас теж «невипадковий». Старший матрос Ярослав Бабенко служив строкову на «Прилуках», потім підписав контракт на 3 роки. Має освіту кухар-кондитер і хист до готування їжі. Його роботою задоволений увесь екіпаж, бо до камбуза завжди черга за добавкою. Тістечка, торти, піца — цим теж частенько Ярослав пригощає команду, — зазначив командир ракетного катера «Прилуки» Володимир Углінський.
Під час походу військові моряки не забули й про традиції. Весь особовий склад катера, хто не перебував на вахті, вишикувались на палубі. Два матроси розтягнули матроський комірець (гюйс) і ті, чиї прізвища назвав командир, виходили й випивали морську воду з 700-грамового корабельного ліхтаря. Після цього він тричі мав вигукнути: «Я моряк, я моряк, я моряк!» На комірець не має впасти жодної краплі. Також уперше в житті я став свідком посвячення в механіки. На гайковий ключ накладають добрячий шмат солідолу. Майбутній посвячений механік має поцілувати ключ, діставшись до його металевої частини — тієї, що під мазутом. Словом, наш п’ятиденний вихід пройшов швидко, весело й на позитиві.
«Айленди» теж отримали свої завдання…
Коли до Практичної гавані лишалося трохи більше ніж десять миль, ліворуч по курсу на горизонті з’явилися два катери, які йшли на досить великій швидкості у відкрите море.
То швидкісні патрульні катери типу «Айленд» вийшли для виконання поставлених завдань. Дивлячись на те, як одні бойові кораблі змінюють інші в нашому Чорному морі, чомусь хочеться вірити, що ми переможемо будь-якого ворога, щоправда, для цього нам потрібно більше кораблів і таких умотивованих екіпажів, як на ракетному катері «Прилуки».
