Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
В англійській мові є такий крилатий вислів Once a soldier — soldier forever, що буквально перекладається, як «солдат одного разу — солдат назавжди». Коли українське суспільство постало перед черговим викликом у вигляді пандемії COVID-19, ті, хто вже давав відсіч вірусу «руського міра», знову продемонстрували яскравий приклад мобілізації й щирості у допомозі співгромадянам. Зокрема на Львівщині учасники бойових дій на волонтерських засадах допомагають землякам у скрутній ситуації, викликаній епідемією небезпечної хвороби.
Мешканець Дрогобича Орест Каракевич — лікар-терапевт. Водночас чоловік — легенда Революції Гідності. Він — відомий «лучник майдану». А згодом — боєць добровольчого батальйону «Айдар». Демобілізувався у 2016-му, продовжив навчання в інтернатурі.
Через поширення коронавірусу ветеран вирішив допомагати землякам, надаючи безкоштовні медичні консультації.
«Дрогобичани, оскільки в умовах карантину лікарні та поліклініки приймають лише ургентних хворих, пропоную свою допомогу лікаря-терапевта БЕЗКОШТОВНО. З приїздом до місця вашого проживання», — написав він у своїй сторінці у Facebook разом із номером мобільного для контактів.
Для уникнення непорозумінь, він підкреслив, що цілком розуміє всі необхідні вимоги щодо запобігання розповсюдження коронавірусу. Орест Каракевич також наголосив, що консультує хворих переважно телефоном і лише у крайньому випадку їде до пацієнтів додому.
— Якщо все ж потрібно їхати до пацієнта, симптоми захворювання якого не відповідають критеріям інфекції коронавірусу, — дотримуюсь всіх санепідемичних вимог безпеки, а саме — респіратор типу FFP2-3, змінний халат, рукавиці, шапочка, окуляри. У вільний від роботи час веду прийом і в кабінеті. Звісно, умови ті ж — безплатно, — пише він.
Слід зазначити, що комунікація з фаховими лікарями наразі також надзвичайно важлива. Адже людина, яка хворіє на банальну застуду, може запанікувати. Та й психосоматична реакція організму в умовах тотального стресу буває різна. Тому почути, навіть у слухавці, розлогі й достеменні роз’яснення, заспокоїтись й почати правильне лікування — дуже важливо для пересічної людини в умовах браку офіційної інформації.
Львів’янин Ігор Шолтис із батьком і братом був у Самообороні Майдану. А за два роки воював уже у складі добровольчого «Батальйону ОУН» під псевдо «Шульц». Тоді 19-річний юнак перервав навчання у Польщі, де здобував фах політолога, і вирушив на Схід.
— У лави добробату вступив у липні 2015-го, знав, що цей батальйон — лише на передовій. Вирішив, що маю розпочати свій шлях. І, власне, поїхав у Піски. Бо розумів, що це — наша земля, — каже Ігор Шолтис.
13 вересня 2015-го у селі Піски, що поблизу Донецького аеропорту, він пішов у розвідку. Ігор із чотирма побратимами підірвався на міні. Всі зазнали важких травм. В Ігоря були поранені ноги і руки. Боєць переніс кілька складних операцій. Довготривалому лікуванню і реабілітації в Україні та Канаді допомагала творчість. Він захоплювався з дитинства реп-культурою й танцями.
Ігор Шолтис пише пісні. Після повернення до мирного життя брав участь у музичному проєкті «Пісні Війни». Крім того, чоловік активно займається громадською діяльністю й розвитком соціальних ініціатив у рідному місті.
Разом із однодумцями-активістами в умовах карантинних заходів Ігор у своєму районі заповзявся забезпечувати представників соціально вразливих верств населення предметами першої необхідності. Волонтери пакують і доставляють набори продуктів та засобів індивідуального захисту з розрахунку на 5-7 днів домашньої ізоляції. Зокрема двадцять таких наборів вони вже доправили родинам «чорнобильців» і багатодітних малозабезпечених сімей.
Про цю ініціативу розповідає наступне: «Чому ми це робимо? Відомо, що в такій кризі місцеві структури залишились дещо зі зв’язаними руками. Соціальні служби можуть дістатися далеко не до всіх. У нас, на жаль, немає змоги забезпечити всіх. Отже, зовнішня допомога підприємців або просто небайдужих земляків украй необхідна!»
Що ж, ті, хто вголос кричить про те, що українська нація роз’єднана — брешуть! Приклади соціальної активності, небайдужості та згуртованості українців — тому свідчення. А у вашому місті є люди, які допомагають іншим пережити скрутні часи? Зробімо їхні зусилля відомими і віддячимо за небайдужість та патріотизм.
