Про це йдеться в матеріалі The Associated Press. У межах військових навчань, що відбулися цього тижня, українські військові мали нагоду…
Один із визначних митців України ХХ століття, академік АН УРСР Максим Тадейович Рильський (1895–1964), увійшов у історію української культури як поет, автор текстів до музичних творів, мовознавець, перекладач, громадський діяч, талановитий лібретист, літературний редактор музичних полотен, проповідник гуманістичних, загальнолюдських цінностей, що не втрачають свого вагомого значення і сьогодні.
Максим Рильський народився у сім’ї відомого етнографа, публіциста та громадського діяча Тадея Рильського. Його з дитинства оточували представники інтелігенції. На час народження сина – 19 березня 1895 року, батькові було вже 54 роки. Максим народився у другому шлюбі. Рильський почав писати рано, перший вірш було надруковано, коли йому було лише 12 років. А перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла, коли Максиму було лише 15. Рильський чудово грав на фортепіано. Музики вчив його сам Микола Лисенко, батьків друг, у родині якого він навіть довгий час жив.
Чим захоплювався Максим Рильський? Письменник захоплювався мисливством. Творчість поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС у 1931 р., після чого він майже рік просидів у Лук’янівській тюрмі. Після ув’язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості.
Особисте життя Рильського теж було вельми цікавим. Він багато років прожив із старшою на 9 років дружиною Катериною, яку відбив у друга. Коли Максим попросив Катерину вийти за нього заміж, то вона поставила лише одну умову: якщо він всиновить її шестирічного сина Жоржа. Поет погодився. Одружилися вони 12 липня 1926 року.
Проте був у його житті один епізод, коли він порушив подружню вірність. Про цю інтрижку майже ніхто не знав, крім найближчих родичів. У Максима Рильського були стосунки з молодим хіміком Валерією Познанською. Їм у один день вручали сталінську премію. Роман Рильського і Познанської зав’язався у Москві 1943 року, де жив на той час поет. Тим часом його родина мешкала в Уфі, куди була евакуйована на початку війни. Коли про роман стало відомо рідним, син Богдан довго не міг простити батькові зраду матері. Гнівався на нього, вимагав, щоб забув, що в нього є сім’я. І тоді на захист Максима Тадейовича стала дружина. Вона сказала синові, що той не має права судити батька, сама ж не дорікнула чоловікові ні словом, ні поглядом. Хоча прекрасно розуміла, що це випробування вірністю на відстані вона витримала, він же оступився. Максим Тадейович був безмежно вдячний дружині за те, що вона пробачила йому, а сам порвав із коханкою.
Розквіт творчості Максима Рильського припав на часи ідеологічного терору, коли навіть саме слово «Україна» страшно було вимовляти, бо це означало визнання існування цієї держави. Проте поезія митця пронизана любов’ю до рідної землі, поет постійно намагався розбити мур байдужості й страху, нагадуючи народові, хто він і де живе.
У роки Другої світової війни на перше місце в художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України та її народу. На початку війни поет написав ліро-епічну поему «Слово про рідну матір» – гімн, проспіваний на честь рідної Батьківщини. Поет із великою синівською любов’ю відтворив у поемі образ матері-України – її героїчну історію, невмирущу культуру, чарівну природу. Землею Тараса Шевченка назвав Максим Тадейович Україну. З далекої Уфи слав поет благословення рідній землі й її першоджерелам, пророкуючи ії щасливе майбуття:
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас . . .
І розіллється знов медами
Земля, що освятив Тарас
Своїми муками-ділами.
Вірші Рильського перекладалися багатьма іноземними мовами, вони відіграли вагому роль у розвитку української поезії та сучасної світової літератури, музичного мистецтва. Шедеври поетичного слова М. Рильського стали основою романсів, хорів, монологів, опер тощо. Синтез музичного мистецтва і поезії становив особливу рису творчого стилю Рильського, який проніс через усе життя захоплення українською мовою, народною піснею, музичним мистецтвом, маючи природний талант до музикування та глибоке розуміння мистецьких явищ.
