Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Львовознавець, колекціонер і фотограф Роман Метельський, який є творцем сайту «Фотографії старого Львова», відкрив унікальний фотомузей.
— Ідея його створення доволі імпульсивна. Власне кажучи, для нашого міста це не є чимось новим, адже в радянський час у Львові вже був музей фотомистецтва, що розміщувався у церкві Марії Сніжної, — розповідає Роман. — Все почалося досить банально. Знаний львівський колекціонер Олександр Коробов давно вмовляв мене зробити фотомузей, проте я не бачив, як це можна втілити концептуально. Пізніше, поїхавши в Хмельницький у відрядження, відвідав їхній музей, і зрозумів, що хочу зробити власний, зовсім не таким, як той.
Тоді Роман Метельський написав пост у Facebook , де попросив людей понишпорити в їхніх шафах і віддати непотрібну фототехніку на благе діло. Це і поклало початок створення музею, який нині налічує кілька тисяч експонатів. Особливість цього паноптикуму, що вирізняє його з-поміж інших, є те, що власник дозволяє потримати й роздивитись усі предмети. До речі, більша частина з них перебуває в робочому стані. Тобто можна не лише «доторкнутися» до історії, а й узяти її до рук у прямому сенсі.
— Нині експонатів достатньо, щоб зробити чудову експозицію, яка містила б екземпляри від дегеротипії (один зі способів проявлення фото) до сучасних фотоапаратів, на які знімають у районі ООС, — пояснює Роман.
Кількість експонатів справді вражає. Якби було місце для розміщення всіх екземплярів, можна було б побачити розлогу панораму еволюції фототехніки. Проте, на жаль, ні Львівська міська, ні обласна рада поки не погодилися надати гідне приміщення музею і багато фотоапаратів вкриваються пилом у ящиках.
— Є камера з Помаранчевої революції. Одне молоде подружжя за гроші з весілля купило газовий балончик, прапор і цю камеру та пішли на Майдан, — розповідає колекціонер.
Окрему частину експозиції посідають, так би мовити, військові експонати. Тобто, фотоапарати, якими користувались військкори в різні часи. Серед них два апарати, які приніс військкор АрміяInform полковник Володимир Скоростецький. Цю техніку він використовував, перебуваючи в районі проведення АТО у 2014-му.
– Із допомогою АрміяInform хочу звернутись до всіх військових кореспондентів, а також людей, які фотографували бойові дії, – каже Роман Метельський. – Можливо, ви маєте вдома світлини чи фотокамери, дотичні до війни. Це можуть бути як сучасні апарати, так і свідки минулих визвольних змагань нашого народу. Всі вони посядуть гідне місце у військовій експозиції музею.
Доречно зауважити: двері фотомузею завжди відкриті для військових. Огляд експозиції і авторські екскурсії Романа Метельського для воїнів абсолютно безкоштовні. Отже, ласкаво просимо відвідати «Живий фотомузей» і долучитись до створення історії українського фотомистецтва. Дізнатися, як можна потрапити в музей і куди принести раритетні фотоапарати, можна на сторінці Львівського фотомузею у Facebook.
Фото Тарас Грень
Лілія Траспетрихіна
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Пілоти FPV-дронів 117-ї бригади територіальної оборони вмілими влучаннями позбавляють російських штурмовиків засобів захисту та форми.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка виклали добірку різанини російських штурмовиків.
Мінометники прикордонної комендатури швидкого реагування 5-го прикордонного загону після нанесення вогневого ураження по ворогу знайшли час для гастрономії.
Розвідник-далекомірник, військовослужбовець у ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…