Сьогодні в Україні — День відзначення військових журналістів — тих, хто, ризикуючи життям, виконує завдання з перших днів російсько-української війни,…
216 одно- та двокімнатних помешкань за чотири роки: це багато чи мало? Звісно, якщо відповідатиме представник приватної будівельної компанії, він скаже, що це крапля в морі. Якщо відповідатиме представник військових кіл, то навпаки – скаже, що це нереально багато. А якщо додати, що ці квартири з’явилися взагалі без залучення коштів державного чи місцевого бюджетів, то приклад набуде якихось фантастичних рис. Утім, ні, не фантастика. В Івано-Франківську учасники АТО/ООС, згуртувавшись, самотужки вирішують питання безквартирних у місті.
Ветеранська спільнота, як моноліт
Про досвід прикарпатців кореспондент АрміяІnform поспілкувався із членами правління міської асоціації учасників АТО ексдобробатівцем Василем Андріївим та колишнім бійцем 80-ї ОДШБр Ігорем Синяком.
«Офіс» ветеранської міської асоціації знає, певно, кожен прикарпатець, який воював на Сході України. До кімнати на другому поверсі однієї з чиншових австрійських кам’яниць у центрі Івано-Франківська постійно приходять люди. Здебільшого – подати документи для участі в тому чи іншому проєкті. Бо міська асоціація, окрім сприяння в забезпеченні тих, хто потребує житла, опікується різними ініціативами у сфері національно-патріотичного виховання молоді, оздоровленням, матеріальною та психологічною підтримкою учасників АТО/ООС та їхніх родин, екологічним захистом Карпат. Загалом діють понад 20 різних проєктів.
Мої співрозмовники наголошують: що якби у 2016-му не відбулося об’єднання розрізнених ветеранських ГО учасників АТО/ООС міста Івано-Франківська в монолітну єдину структуру, то навряд чи реалізували б доволі амбітні плани.
Нині до міської асоціації входить дев’ять ветеранських громадських організацій – на загал понад 1000 учасників. Об’єднавче кредо, якого вони тримаються – діяти виключно в національних інтересах української держави, бути активним і спрямовувати зусилля на покращення життя учасників АТО/ООС у регіоні.
І велика монолітна ветеранська спільнота може вести аргументований конструктивний діалог з органами державної влади, місцевим самоврядуванням та вирішувати широкий спектр питань соціально-громадського характеру.
Перші масштабні проєкти після об’єднання в асоціацію – «Житло для учасників АТО» й житлово-будівельний кооператив «Соціум». Чому саме житло? Відповідь очевидна. Івано-Франківськ – великий обласний центр. Тож ринкові ціни на нерухомість високі. За квадратний метр у новобудові потрібно віддати близько 9 тисяч гривень. Зважаючи на те, що навіть однокімнатні помешкання будують квадратурою понад 50 метрів – це в районі пів мільйона гривень. Знайти таку суму пересічному учасникові АТО/ООС одразу неможливо. Подібна ситуація і з орендою нерухомості – 7-8 тисяч щомісяця за двокімнатку. Це також добряче б’є по бюджету колишнього воїна. Тому треба було це питання вирішувати. Єдиним реальним ресурсом для учасників АТО/ООС, гарантованим йому державою, стало право на отримання земельної ділянки під будівництво.
«Прозора черга» – справа непроста і делікатна…
– Філософія цього проєкту наступна, – розповідає Василь Андріїв. – Міська влада надає земельну ділянку в межах Івано-Франківська, згідно із запитами та резервом «Міської Асоціації учасників АТО». Далі інвесторам-забудовникам на цій ділянці пропонують будівництво багатоповерхівки. Потім визначають інвестора, який запропонує найкращі умови щодо забезпечення житлом атовців. Враховується кількість квартир і терміни здачі об’єкта. Зокрема й можливість отримання житла у вже споруджених будинках. Визначається черга з учасників АТО/ООС згідно з потребою і соціальним становищем. Публічно висвітлюється інформація з прізвищами цих сімей, щоб процес був максимально прозорим. Далі – укладання договорів і контроль усіх процесів та етапів погодження з чиновниками від міської архітектури, ухвалення рішень на сесії міськради тощо.
За словами Василя Андріїва, за чотири роки діяльності проєкту було всяке. На початку – досить гострий діалог з міською владою і депутатським корпусом щодо земельних ділянок. Згодом, коли бюрократичні перепони загалом здолали, воювали за довіру інвесторів-будівельників. Процес увійшов у робоче русло, і міська асоціація тримає його на постійному контролі. Це важливо. Водночас відбувалися епопеї з формуванням черги. Тут треба докладно розповісти про це. Насамперед розраховувати на квадратні метри від міської асоціації можуть інваліди 3-ї групи, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій на Сході. Далі – багатодітні й малозабезпечені родини бійців. Чому саме третя група інвалідності? Власники першої та другої груп можуть розраховувати і на відповідну державну підтримку: пенсійне забезпечення, окремі квартирні черги тощо. Маючи третю групу, окрім «посвідки», – нічого. Чергу формують на загальних зборах кожної ГО, що входить до асоціації. Це так, щоб люди чесно з’ясували: хто і де воював, чи справді претендент має катастрофічну ситуацію й не приховує щось від товариства.
Звісно, такий принцип прозорості був ґрунтом для скандалів і критики. Мовляв, йому дали квартиру, а мені – ні. Розпускалися чутки, навіть «шили» корупцію. Але принцип побудови черги тут прозорий: будь ласка, ставайте активними, беріть участь у слуханнях. Виносьте ухвалу. Міська асоціація працює із матеріалом, що надходить з організацій. Донині процес систематизували: ГО, яке надає потенційні кандидатури на розгляд правління, ретельно вивчає «бекграунд» кандидатів.
Чи зацікавить нових урядників ініціатива прикарпатців?
У 2017-му програма «Житло воїнам АТО» отримала еволюційний розвиток і доповнилась створеним житлово-будівельним кооперативом «Соціум». Критерії діяльності аналогічні: безкоштовні квартири для визначених категорій та соціальна можливість придбання житла для учасників АТО за пільговою ціною. Утричі менше ринкової вартості, вдвічі нижче собівартості та ще й з відтермінуванням виплат на півтора-два роки. За рахунок кооперативного будівництва. Кидаємо, як кажуть, на калькулятор: вартість «однокімнатки» в Івано-Франківську на комерційному ринку станом на початок 2020 року – приблизно 450 тисяч. Ділимо суму на три – 150. Якщо умовно розбити цю цифру на два роки, виходить 6,5 тисяч на місяць. Це вже звучить не так дико, як пропозиція іпотечного кредитування від окремих банків. Але, щоб взяти участь у такому проєкті, потрібно і самому попотіти на будівництві.
Буквально на початку 2020-го ще вісім колишніх учасників АТО на офіційному зібранні міської асоціації отримали ключі від осель. Якщо зазирнути у виписку із крайнього вручення квартир за проєктом «Соціум», історії претендентів майже ідентичні: «…разом з дружиною і сином вимушений винаймати житло ще з 2014-го, оскільки власного немає. Брав участь в АТО, 2014–2015 роки. Донецьк…»; «…одружений, нині подружжя чекає на поповнення в сім’ї, дружина вагітна. З 2015 року винаймають житло, оскільки власного немає. З 2014-го по 2018-й рік брав участь в АТО, Луганська та Донецька області…»; «…проживає у дівчини, власного житла не має. Брав участь в АТО у період з серпня 2014 року по квітень 2017-го, 10 ротацій: Донецька обл., м. Вуглегірськ, м. Маріуполь, Мар’їнка…»
Від початку дії програми у 2016-му, вже вдалося надати ветеранам 216 квартир, про які зазначили раніше. Але, як говорять Василь Андріїв та Ігор Синяк, на черзі ще близько 300 осіб, які потребують житла. То ж це навіть не середина шляху. Крім того, нюанси власної ініціативи з будівництвом соціального житла івано-франківські ветерани представляли в Міністерстві у справах ветеранів. Багатьох колег з інших регіонів цей досвід зацікавив. Однак… Кабмін пішов у відставку. І чи зацікавить досвід ветеранів з Прикарпаття нових урядовців, а головне, чи отримає ініціатива підтримку й поширення – питання відкрите.
Фото з архіву Івано-Франківської міської асоціації учасників АТО
