Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
‒ Мене просто переповнює щастя, і я не можу дочекатися наступного побачення з небом, ‒ говорить третьокурсник льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Сергій.
Майбутній льотчик-винищувач разом із однокурсниками цього тижня успішно виконали по два обов’язкові стрибки з парашутом, після чого їх допустили до льотної практики.
Цього дня на військовому аеродромі в Чугуєві майбутні пілоти стрибали з вертольота Мі-8 з висоти 500-1000 метрів.
‒ Це не перші мої «кроки» у небо, ‒ каже курсант Сергій. – Торік на другому курсі теж стрибав і не стану приховувати, що у перший раз було якось не по собі. Проте польоти на легкомоторних ХАЗ-30 стали найкращою нагородою за мої старання в навчальних класах і на аеродромі під час наземної підготовки. Цієї весни вперше піднімусь на Л-39, а це вже інший – вищий рівень моєї підготовки як льотчика-винищувача.
За словами командування Харківського національного університету Повітряних Сил, підготовку курсантів до польотів розпочато ще наприкінці січня цього року.
Натепер близько 50% вихованців льотного факультету, яких допустили до льотної практики цього року, успішно виконали поставлені завдання з парашутом й очікують весняних льотних змін. Здебільшого, це старшокурсники. Другокурсники зроблять це незабаром і теж насолодяться миттю керування літаком чи вертольотом.
