Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Виявляється, що для захисту від загроз з повітря. Високотехнологічний комплекс оптико-електронної протидії «Каштан-3М», розроблений столичним ДП «Науково-дослідний інститут «Квант». Призначений для захисту надводних кораблів великої, середньої та малої водотоннажності від високоточної зброї (ВТЗ) – протикорабельних ракет, снарядів і авіабомб з напівактивними лазерними головками самонаведення.
Як розповів головний інженер ДП «НДІ «Квант» Олександр Панченко, необхідність оснащення кораблів засобами захисту від ВТЗ з оптико-електронними системами наведення обумовлена тим, що наявні традиційні засоби ППО – зенітні ракетні та артилерійські комплекси, які забезпечують боротьбу з авіацією противника, малоефективні в захисті від вражаючих елементів високоточної зброї – ракет, бомб і снарядів.
Частково завдання захисту корабля від ВТЗ з оптико-електронними системами наведення вирішують системи постановки пасивних перешкод – аерозольних маскувальних завіс (димових хмар) і хибних теплових цілей. Проте пасивні перешкоди не забезпечують захист від ВТЗ із лазерним наведенням, особливо у випадках, коли наведення лазерного цілевказівника виконує оператор наземного чи корабельного стрілецького комплексу або пілот атакуючого літака. До того ж засоби вогневого ураження ВТЗ і системи постановки пасивних перешкод вимагають використання боєприпасів, запас яких завжди обмежений.
Тоді як захист від ВТЗ з лазерним наведенням не вимагає використання таких боєприпасів. Оскільки збій наведення елементів ВТЗ відбувається без їх вогневого ураження. Особливо ефективне застосування комплексу в захисті корабля від ВТЗ наземного чи корабельного базування. Наприклад, під час бойових дій у протоках між островами, захоплених противником.
«Каштан-3М» формує на морській поверхні хибну лазерну ціль
Дія комплексу оптико-електронної протидії «Каштан-3М» заснована на використанні особливостей застосування високоточної зброї з лазерним наведенням. Так, пілот атакуючого літака або оператор наземного (корабельного) стрілецького комплексу наводить лазерний цілевказівник на довільну точку корабля і включає його. Після цього він або запускає ракети, або скидає авіабомби, або вистрілює артилерійським снарядом. Причому реальна точність влучання ракет і артилерійських снарядів з лазерним наведенням становить 1–2 м, авіабомб – 5–10 м.
Принцип дії комплексу оптико-електронної протидії «Каштан-3М» засновано на постановці активних імітаційних перешкод системам наведення боєприпасів – хибних лазерних цілей. При виявленні випромінювання підсвічування лазерного цілевказівника противника комплекс включає лазерний передавач, який підсвічує морську поверхню на безпечній відстані від корабля – формує хибну лазерну ціль (ХЛЦ). Довжина хвилі випромінювання підсвічування хибної лазерної цілі й розстановка імпульсів підсвічування в часі точно відповідають довжині хвилі й тимчасовій розстановці імпульсів цілевказівника противника, а енергія імпульсів ХЛЦ значно перевищує енергію імпульсів лазерного цілевказівника (ЛЦВ).
Тепер у полі зору координатора боєприпасу і на поверхні фотоприймача є дві плями – власна лазерного цілевказівника й хибної лазерної цілі. Система наведення боєприпасу, як і раніше, виробляє сигнали управління так, щоб вісь координатора і вісь боєприпасу були спрямовані на енергетичний «центр ваги» системи двох плям. Оскільки енергія імпульсів ХЛЦ перевищує енергію імпульсів ЛЦВ, енергетичний «центр ваги» системи двох плям зміщений у бік плями ХЛЦ.
Промах сприймається як помилка системи наведення
З наближенням боєприпасу до корабля, кутова відстань між плямами ХЛЦ і ЛЦВ, яку сприймає координатор боєприпасу, збільшується. Тож зростає лінійна відстань між плямами на поверхні фотоприймача. Оскільки пляма лазерного цілевказівника перебуває далі від енергетичного «центру ваги» системи двох плям, воно виходить за межі фотоприймача і боєприпас наводиться на пляму хибної лазерної цілі. Тому пілот атакуючого літака не може виявити дію комплексу і сприймає промах ракети чи бомби як помилку системи наведення. Водночас комплекс забезпечує захист від всіх боєприпасів, що наводяться по плямі одного ціле вказівника, незалежно від їх кількості.
Постановка хибної лазерної цілі здійснюється шляхом підсвічування морської поверхні в напрямку на атакуючий боєприпас. Для цього комплекс може використовувати дані з системи автоматичного управління ППО корабля, а за їх відсутності виконувати приблизну оцінку напрямку атаки. Оскільки в комплексі оптико-електронної протидії «Каштан-3М» не передбачено власний радіолокатор, напрямок атаки вираховують шляхом визначення координат лазерного цілевказівника противника за його випромінюванням. Для цього по обидва борти корабля встановлюють фотоприймальні елементи, які сканують лазерне випромінювання противника на 360° навкруги.
Хибну лазерну ціль можна формувати і шляхом підсвічування аерозольної (димової) хмари, утвореної системою постановки пасивних перешкод. Кутові координати боєприпасу не збігаються з кутовими координатами літака-носія, тому хибна лазерна ціль повинна підсвічуватися так, щоб її випромінювання потрапляло в поле зору будь-якого боєприпасу, що перебуває в секторі можливої атаки.
