Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
…Мустафа та Севіля Уркуметови — українські військовослужбовці з Криму. У квітні 2014 року у складі тактичної групи «Крим» вимушено залишили малу батьківщину. Основна мотивація — не могли зрадити Український народ, якому складали присягу на вірність. Хоч чоловік і дружина отримували пропозиції служити в Криму, вони залишилися вірними принципам та ідеалам. «Для нас не було складного вибору. Совість — вона одна», — говорить пан Мустафа. Нині родина проживає в Одесі.
…Чоловіка Фатми Ісмаїлової — Рустема — російські окупанти затримали три роки тому. Його засудили до 16 років неволі. Діти досі не можуть забути того страху, який пережили під час обшуку. А у червні 2019-го російські силовики забрали до в’язниці батька та брата Фатми. Нині три жінки — Фатма, її мати й невістка — залишилися без чоловіків у домі. На їхніх руках — троє дітей Фатми та Рустема й четверо родини брата. Вся сім’я мріє про той день, коли всі ув’язнені повернуться додому.
З цими та схожими історіями кримських татар відсьогодні вінничани зможуть ознайомитися на виставці «Заручники окупації», яку презентували в обласному молодіжному центрі «Квадрат». Фотоальбом та експозиція світлин присвячені долі кримськотатарських сімей, що стали заручниками окупації. 20 історій співвітчизників: 10 внутрішньо переміщених осіб і 10 сімей, які проживають у тимчасово окупованому Криму, познайомлять з тим, як живуть ці люди, як змінилося їхнє життя, з якими труднощами мають справу, про що мріють і як борються за світле майбутнє.
— Усі сім’ї, про історії яких розповідає виставка, зіткнулися з важкими викликами після того, як Росія незаконно окупувала Крим, — розповіла Юлія Піскунова, координатор проєкту та заступник голови ГО «Ветан». — Дехто з них вимушено прийняв важке свідоме рішення виїхати з Криму в інші українські міста. Інші ж прийняли не менш важке рішення лишитися в Криму, де вони щодня постають перед труднощами виживання під російським контролем.
Головною метою виставки, як зазначив Ескандер Барієв, голова правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр», — дати більше інформації для розуміння українцями всієї повноти трагедії, яку вкотре переживає кримськотатарський народ, і про процеси, що відбуваються. Адже багато кримських татар проживають і у Вінниці, Києві, Львові, й в інших містах України.
— І, звісно, наше завдання систематично нагадувати суспільству та міжнародним організаціям, — додав Ескандер Барієв, — що Крим окупований, що він — невіддільна частина України, що в Криму є люди, які борються й боротимуться за півострів. І своїм перебуванням, і життям безпосередньо в Криму ці люди зберігають цінності української незалежної демократичної правової держави.
Своєю історією з присутніми поділився і командир добровольчого батальйону «Крим» Іса Акаєв. Від перших днів окупації кримчанин Іса Акаєв об’єднав кримських татар і добровольців-кримчан. Підрозділ пліч-о-пліч із військовослужбовцями Збройних Сил тримали оборону на Савур-Могилі, захищали від терористів Маріуполь, ходили в розвідку в операціях під Шахтарськом. Тепер Іса Акаєв з дружиною й дітьми живе в гуртожитку для переселенців у Вінницькій області. І дуже сумує за Кримом. Мріє й вірить, що ще з’їздить до Криму й покаже море всій сім’ї.
— Усі кримські татари, які мешкають у Новій Греблі, налаштовані боротися за свою батьківщину так само, як і налагоджувати мирне життя на території, де нам надали домівку, — говорить чоловік і стверджує: — Але ми повернемо Крим однозначно. Просто для цього потрібен час.
Проєкт «Заручники окупації» реалізований Кримськотатарським ресурсним центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. У Вінниці партнерами проєкту є ГО «Ветан» і молодіжний центр «Квадрат». Триватиме виставка до кінця цього тижня.
