У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Щорічно 9 та 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.
У цей день АрміяInform пропонує згадати, ким був Тарас Шевченко, яку роль відіграв у становленні нашої держави, а також ознайомитись з маловідомими фактами з життя найвідомішого українського поета.
Український поет – автор кількох поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей; ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства;
художник – випускник Петербурзької академії мистецтв; автор чималої кількості олійних полотен, зокрема, портретів та автопортретів, акварелей, рисунків;
офортист – академік гравюри: один із перших у тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети;
громадський діяч, просвітитель – своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію; брав участь у підготовці першого номера журналу «Основа»; популяризатор класичного мистецтва серед простого люду;
основоположник нової української літератури: втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
- Тарас Шевченко був невисокого зросту — трохи більше 164 см.
- Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом. Про це детальніше можна прочитати в матеріалі журналіста АрміяInform.
- У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
- 1384 — стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, в тому ж році з’явився і перший монумент в Україні − в садибі Алчевських у Харкові. Цього місяця планується відкриття монумента Тарасові Шевченку в Флоренції. Це спільний проєкт творчого колективу в складі Олега Пінчука, Богдана Томашевського і Володимира Шолудько.
- Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
- За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
- 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
- У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.
- Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
- Найвідомішій книзі Шевченка — Кобзарю — в Черкасах присвячений цілий музей. Збірка переведена на більш ніж 100 мов. За час життя поета Кобзар перевидавався 4 рази, а за часів СРСР його тираж налічував 8 мільйонів копій.
- Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв в Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
- 2500 рублів — еквівалент 45 кілограмів срібла — саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів — спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
- В Україні налічується 164 населених пунктів, названих на честь Тараса Григоровича Шевченка. Крім того, в його честь названо місто Форт-Шевченко в Казахстані, більше двох десятків населених пунктів в Росії, а також морська затока в Аральському морі й гора на північному схилі Великого Кавказу.
- 15 років — стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.
- Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок були односельчанка Оксана Коваленко, польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська, дружина полковника Ганна Закревська, Анна Ускова. Після повернення із заслання Тарас закохався в 14-річну актрису Катерину Піунову, а останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмак. До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі відносини. Крім цього, є версія, що у поета був роман із дружиною Михайла Максимовича — Марією, адже через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування у Максимовичів народився син. Однак багато істориків називають це чутками, оскільки Михайло був близьким другом Тараса, і останній не міг так з ним вчинити.
