У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Частина перша — «Труднощі перекладу»
Тільки лінивий у нашій армії не говорить сьогодні про перехід на J-структуру. Хтось тільки вводить у Google-пошук це слово, а хтось вже пройшов навчання в одній зі шкіл Альянсу.
Кореспондент АрміяInform вирішив звернутись до людини, яка зі своїми Збройними силами пройшла цей шлях від початку й до завершення, і знає про майбутні труднощі та успіхи на цьому шляху. З нами погодився поспілкуватись представник ЗС Литви, радник з питань військової освіти при Міністерстві оборони України підполковник Роландос Кішкіс. У першій частині цього матеріалу читайте, наскільки важлива англійська мова для досягнення сумісності з країнами-членами НАТО.
Спочатку культура і філософія
— Перехід на J-структуру — комплексне завдання. Структура — тільки частина всього. Ще є процеси, процедури і — філософія управління (Missiincommand проти Directcommand. — Ред.), на якій все будується, і змінити яку найскладніше. Перший період у переході на J-структуру — коли ти просто використовуєш стару систему. Тому що в тебе люди знають тільки її. З 1992-го до 1996-го в Литві бракувало спеціалістів, і ми не зовсім розуміли, як все потрібно робити, — розповідає офіцер.
За його словами, це тривало, поки литовці не направили своїх людей за кордон, щоб вони здобули освіту за західними стандартами. У 1996–1998 роках — закінчили академії. Тобто, не просто прочитали про стандарти НАТО, а системно з ними ознайомилися, вловили суть.
— Адже це — культура. Ти можеш скопіювати стандарти Альянсу, але чи прийме їх твоя культура? Перехідний період у нас був, поки набирали критичну масу людей, які знайомилися з новою системою… У чому тут бачу проблему. У нас вона теж була. Ти повинен відібрати правильних людей, які б, пройшовши потрібний досвід на всіх рівнях, повернулися на свої посади і впроваджували нову систему. До 1999-го наші офіцери повертались з навчання. Але з різних країн: Данії, Німеччини, США, Франції. І начебто все схоже в цих країнах, але різниця була. І вона не давала можливості цим офіцерам одразу синхронізувати процес впровадження нової структури у своїх підрозділах. Але головне — офіцери зрозуміли основну відмінність у філософії управління між Missiincommand та Directcommand. Де Missiincommand — це делегування повноважень підлеглому, коли все базується на повній довірі начальника до підлеглого.
Do you speak English?
Підполковник Роландос Кішкіс згадує, що на самому початку не було підготовлених доктринальних стандартів документів, які потребували не просто перекладу.
— Наприклад, у нас у 1999 році швидко переклали багато документів. Але потім, коли наші люди, які вчилися за кордоном, почали читати ці документи, побачили, що щось не так. Адже перекладачі — не експерти в цій сфері, вони не вчилися у «натовських» школах, не розуміють усіх тонкощів… Ми ж думали, що якщо зробимо литовський словник термінів, то все запрацює. З часом усвідомили: якщо робити переклад, потрібно використовувати англійські терміни, бо тоді зрозуміло, про що йде мова, — ділиться спогадами литовець.
Він додає, що рідною мовою не завжди можна перекласти близько до суті окремі деталі. І якщо це документ на 100-200 сторінок, то там таких моментів може бути чимало. Тільки той військовий, який пройшов навчання в країні НАТО, бачить помилки в цьому перекладі. І редакція таких документів могла здійснюватися декілька разів…
Пан Роландос підкреслює, що литовська армія на самому початку мала слабкий рівень володіння англійською, особливо — солдати і сержанти. І тому литовською спершу перекладали доктринальні документи для рівня «відділення-взвод». Це дуже тривалий і складний процес — до 15 років знадобилось, щоб литовці на всіх рівнях удосконалили, адаптували й впровадили потрібні сінаціональні (у яких використовується досвід країн Альянсу. — Ред.), документи.
— Але є ще один момент. Країни Альянсу не стоять на місці. Ти можеш 1–2 роки перекладати стандарти, а ці країни вже все поміняють за цей час…Хоча, якщо швидко підняв рівень знання англійської у офіцерів, то далі простіше. Маю на увазі комплексність та тривалість процесу впровадження нових стандартів. Можна сказати, що англійська мова — дуже важливий чинник, чи не найголовніший, — зазначив офіцер.
…у наступній частині читайте: американський чи німецький стандарт використовувала Литва у переході на J-структуру? Які моменти обов’язкові, а які ні — для досягнення сумісності з НАТО? Та як командири, пройшовши навчання у школах Альянсу, передавали досвід підлеглим?
