Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Із невимовним болем 12 красивих жінок у вишиванках, намистах і дизайнерських головних уборах дивляться зі світлин на відвідувачів виставки, що відкрилася в Козятині на Вінниччині. Дванадцять матерів, які втратили на війні найдорожче в житті – своїх дітей.
– Багато героїнь нашого фотопроєкту не дочекалися з війни єдиного сина. Це нестерпний материнський біль і зранене серце, – розповіла Наталія Дубчак, мати загиблого військовослужбовця, учасниця та керівник фотопроєкту. – І вийти з такого стану не кожен зможе. Змусити себе щоденно робити щось нове — це подвиг. Серед нас є матері, які кардинально змінили стиль життя і роботу. Хтось був учителем, а потім став волонтером, а хтось народив та виховує дітей. Кожна мама — сильна, мужня та вольова особистість. Ця виставка — найкраща пам’ять про наших героїчних синів, які віддали життя за вільну Україну.
Для участі в проєкті «Сильні духом. Мами», ініційованому Департаментом військового капеланства Української греко-католицької церкви, запросили 12 матерів із різних куточків України. Серед них – і мешканка Козятина Інна Наумова, мама загиблого Героя Вадима. 1 вересня 2014 року Вадим прийняв свій роковий бій. Він ще встиг попередити своїх побратимів про наближення ворога, коли дістав поранення. Далі з солдатом обірвався зв’язок. І лише наприкінці листопада рідним повідомили про страшну втрату. Вадим нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Саме завдяки Інні Наумовій, яка є завідувачкою сектору з роботи та соціальної підтримки воїнів АТО та членів їхніх сімей Козятинської міської ради, світлини з фотопроєкту «Сильні духом. Мами» змогли побачити мешканці Козятина. Окрім того, вона передала музею історії міста Книгу пам’яті про загиблих воїнів.
Інша учасниця фотопроєкту – Вікторія Костюк – із Вінниці. Її син Євген пішов добровольцем у «Правий сектор». 29 травня 2016 року зазнав осколкові поранення голови в районі шахти «Бутівка». За три доби, не приходячи до тями, юнак помер.
— Цей проєкт підтримує таких мам, як я, — каже Вікторія Костюк. — Та ми одна одну підтримуємо. А світлини, які експонуються в різних музеях, дають можливість донести те, що наші діти, наші чоловіки не даремно загинули. І щоб про них не забували. Ми хочемо донести іншим матерям, що разом — ми сила, дуже велика сила. І пам’ять, яка залишається навік.
Триватиме експозиція, виставлена у залі «Звитяга та мужність» Музеї історії, до 15 березня.
