У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Командиром одного з батальйонів окремої механізованої бригади імені короля Данила, що дислокується на Львівщині, є 24-річний офіцер — кримчанин Джеміль Ізмаїлов, який лише навесні 2017-го закінчив Національну академію сухопутних військ.
Як повідомляють в ОМБр, у львівську академію хлопець вступив у 2013 році. Тоді, каже, ще не відчувалось, що попереду анексія Криму і російсько-українська війна, хоча настрої на півострові вже були тривожними.
— Сам я з Криму. Сімферопольський район. Село міського типу Молодіжне, – розповідає Джеміль Ізмаїлов. — Уся сім’я залишилась там. А я у 2017-му закінчив львівську академію сухопутних військ. Відтоді — на передовій. Позаторік одружився, дружина — львів’янка. Нещодавно молодшого брата забрав до Львова. Нині він навчається у ліцеї імені Героїв Крут. Військових у мене в родині немає. Лише тато міліціонером був. Але це інше.
Після випуску офіцер потрапив до окремої механізованої бригади в Бахмуті. А вже влітку 2019 року очолив у Мар’їнці батальйон. Цей підрозділ він звідти і виводив. Були втрати…
— Було багато моїх помилок, помилок особового складу. Це дуже важко, — каже Ізмаїлов. — Загинули люди, яких я знав давно. Були як героїчні втрати, так і дурні… Не хочу про це говорити, але це враховуватиму в подальшій службі.
Журналісти запитують молодого комбата: «Бути командиром батальйону у 24 роки — колосальний успіх. Ви думали про те, як вам це вдалось?»
Комбат відповідає:
— Думав. І чесно скажу, що насправді все, чого досягнув, почалось з бажання довести батькові, що я чогось вартий. А потім, коли одружився, з’явилось інше бажання — зробити життя дружини кращим поруч зі мною, рости і розвиватись із нею. Якщо у тебе немає того, що мотивує рости, ти залишаєшся на місці й деградуєш.
