Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Український «Каштан-3М», «розквітнувши» поруч з особливо важливим об’єктом, надійно оберігає його від комплексу безпекових ризиків. Йдеться про мобільний автоматизований комплекс оптико-електронної протидії, що захищає від високоточної зброї – ракет, снарядів, авіабомб із напівактивними лазерними головками самонаведення. Причому, його не протиставляють сучасним засобам протиповітряної оборони, а він є додатковим джерелом захисту. Нині «Каштан-3М» перебуває на озброєнні вітчизняного війська.
Нагадаю, вперше зброю з напівактивним лазерним наведенням застосувала американська авіація під час війни у В’єтнамі. Це відчутно підвищило точність ураження цілей і, як наслідок, ефективність повітряних операцій. Адже з високоточними боєприпасами знищити важливий об’єкт тепер міг лише один літак. Тоді, як раніше для цього залучали сили цілої ескадрильї.
Працювати над створенням ефективного засобу протидії високоточним боєприпасам за часів СРСР почали одразу три потужні підприємства, зокрема і науково-дослідний інститут «Квант». Згодом державна комісія надала перевагу його розробці, яку під час низки випробувань визнали найефективнішою.
– Загалом у радянську добу вироби нашого інституту інтегрували у складну єдину систему виявлення цілей та видачі цілевказівок для ударної ракетної зброї, яку містили наземні, корабельні, авіаційні й космічні комплекси, – зазначив головний інженер ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» Олександр Панченко. – Ми супроводжували і чималу кількість розробок в інтересах ВМС, забезпечуючи їх деякими зразками корабельної радіолокації та зв’язку. До речі, корабельна тематика нам цікава і нині. Зокрема випускаємо оптико-електронні засоби наведення для корабельної артилерії різного калібру. На відміну від радіолокаційних, вони точніші. На цій ниві співпрацюємо з провідними європейськими розробниками зброї.
За словами Олександра Панченка, комплекс розміщується на незначній відстані від об’єкта, який слід захистити. За допомогою приладів виявлення лазерного випромінювання він фіксує момент підсвічування цілевказівника літака чи наземного навідника, декодує його і на безпечній відстані «позначає» фальшиву лазерну ціль (ФЛЦ), на яку перенацілюється високоточний боєприпас. Довжина хвилі випромінювання підсвічування фальшивої лазерної цілі та розставляння імпульсів підсвічування в часі точно відповідають характеристикам цілевказівника противника. Причому енергія імпульсів ФЛЦ значно перевищує випромінювання лазерного цілевказівника ворога, саме тому високоточний боєприпас і перенацілюється.
Розробники передбачили варіант, коли по об’єкту випустять кілька боєприпасів. «Каштан-3М» здатний і на них зреагувати. При цьому, на розворот, аби «підсвітити» іншу фальшиву ціль, комплекс витрачає 1-2 секунди, що достатньо, аби «збити з пантелику» чергову ракету, яка рухається до об’єкта.
Зазвичай для того, щоб надійно захистити важливий об’єкт, навколо нього завчасно розгортаються 8-10 макетів, що використовують як фальшиві лазерні цілі. Їх уводять у пам’ять обчислювальної машини, після чого комп’ютер довільно визначає фальшиву лазерну ціль, на яку реагує випущена ракета. При цьому апаратура не лише виявляє випромінювання цілевказівника, а й пеленгує його, тобто визначає кутові координати.
До того ж «Каштан-3М» дуже зручний в експлуатації: по-перше, не використовує боєприпасів, які є вартісними, а по-друге, за годину роботи витрачає лише відро солярки для дизель-електростанції, яка забезпечує комплекс необхідною енергією.
