ТЕМИ
#Нові контракти #Втарти ворога #Відео #Повернення з СЗЧ

Військовий лікар Вадим Бабій за час війни вивчив Донеччину не гірше, ніж рідну Вінниччину

Life story: історії військових
2 Березня 2020, 13:40
Прочитаєте за: 4 хв.
Google logo Підпишись на нас в Google

…Червень 2014-го. Розвідрота 95-ї бригади на 5-х БТР висунулася на взяття укріпленої позиції ворога в районі мосту біля селища Селезнівка неподалік Слов’янська. Просувалися під шквальним мінометним вогнем ворога, який засів у засідці. Майже відразу один з наших бронетранспортерів був підбитий. З’явилися перші поранені, на допомогу яким кинувся військовий медик Вадим Бабій, котрий ще в березні вирушив з Вінниці на Схід на підсилення медроти 95-ї бригади. Нині підполковник Бабій, старший ординатор відділення невідкладної медичної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону пригадує початок активних бойових дій на Сході України спокійно. А тоді, коли дістав поранення та усвідомив, що залишився живий, він найбільше переживав, що не зможе залишитися в професії. Адже зір для лікаря має ледь не вирішальне значення.

— Тоді ми опинилися, немов у тирі в ролі мішеней на мосту, — згадує Вадим Бабій, — кулі, осколки — все навколо вибухало, неначе в голлівудському бойовику. Хлопці, які повискакували з підбитого БТР, падали, як підкошені, після кожного вибуху. Пам’ятаю, як вистрибнув з машини, побіг на допомогу пораненому, черговий вибух — і я відчув, як щось мені насунулося на око. Зібралася група поранених, почали вибиратися повзком, добре, що дали танк для прикриття відходу. Ще пам’ятаю, як спитав одного з інструкторів, земляка: «Олеже, ти мене перев’яжи, і що там узагалі зі мною?» На що почув: «Усе ОК». І лише за деякий час, коли Олег після поранення опинився у військовому госпіталі у Вінниці, він мені зізнався: «Я подивився на ваше око — а там місиво…»

Потім було тривале лікування та реабілітація. Складність у лікуванні полягала в тому, що потрібна була комплексна операція — райдужки, рогівки, повіки, крім того, необхідно було витягти застряглий осколок. В Україні неможливо провести подібну операцію в одному медичному закладі.

— На щастя, я отримав пропозицію від волонтерів на лікування та реабілітацію в Сполучених Штатах. Пройшов тривале обстеження. А потім мій лікар розіслав електронного листа колегам, і ті з них, хто мав бажання та можливість, долучилися до операції на безоплатній основі. Американський професор повідомив, що спробує витягнути осколок. І йому це вдалося. Операція пройшла успішно.

Вадим Бабій повернувся працювати до операційної з легкої руки відомого вінницького військового хірурга Андрія Верби, який сказав: «Досить сидіти вдома, нумо до роботи». Як пригадує лікар, спочатку було незручно працювати через травмоване око, а потім пристосувався, втягнувся. 2016-го Вадим Бабій знову вирушив на Схід. Працював в Сєвєродонецьку анестезіологом в операційній. А під час ротації в Краматорськ нарешті повернувся до аеромедичної евакуації, знайомої ще до війни: входив до складу бригади лікарів на спеціалізованому санітарному Ан-26 Vita.

Вадим Бабій жартує, що Донецьку і Луганську область знає вже краще, ніж рідну Вінницьку, адже облітав їх за останні три роки вздовж і впоперек. На рахунку офіцера — приблизно 650 евакуйованих повітряним шляхом поранених і хворих, із них майже 50 — у критичному стані, та 40 вильотів літаками й 70 — вертольотами.

— З останніх найбільш адреналіновою була евакуація важкого пораненого з Торецька. До окупованої Горлівки — 7 кілометрів, тож підлетіти й посадити вертоліт — неймовірно важко. А завдання лікарів — не просто довезти пораненого живим, а й з найменшою шкодою для його здоров’я. Тож спочатку телефоном довго консультували медиків стабілізаційного пункту. Одночасно екіпаж очікував сприятливу погоду. Відлітали з поля, від машини до вертольота п’ять підполковників якомога швидше бігли з ношами з пораненим. А я ще й проводив на ходу вентиляцію дихальним мішком. Хлопчину врятували.

Найбільшою мрією підполковника Бабія сьогодні є створення в Україні такої системи медичної допомоги, аби мати можливість урятувати кожне життя пораненого чи хворого.

— У Щасті до мене та мого колеги хірурга Павла Горчука на операційний стіл потрапив 19-річний боєць з опіками приблизно 45 відсотків поверхні тіла. Операція тривала всю ніч, поранений ще й весь час вибачався, що зіпсував нам свято, то, здається, було 8 березня. Стабілізували його стан і передали в опіковий центр Дніпра. Через місяць дізнався, що хлопець помер. І щоразу, коли згадую цього юнака, одночасно пригадую постер біля входу в один з реабілітаційних центрів у США. На ньому Джордж Буш тисне руку ветерану, врятованому після опіків 95% поверхні тіла, і дякує йому за службу. А поруч із плакатом — табличка з переліком найбільших інвесторів, на чиї кошти побудований центр, це сотні мільйонів доларів. І так у всьому Центрі для безстрашних, де ветерани відновлюються разом з родинами, — на кожному кроці закарбовані імена людей, які роблять пожертви, аби забезпечити гідні умови лікування та реабілітації воїнів. Нам обов’язково треба переймати подібний досвід як щодо матеріального забезпечення, так і вшанування і воїнів, і волонтерів, щоб не втрачати найцінніший скарб країни — її найкращих синів і доньок.

Сьогодні Вадим Бабій активно застосовує набутий бойовий досвід та знання, здобуті під час навчання за кордоном, для поліпшення системи аеромедичної евакуації поранених військовослужбовців. Тож цілком логічним є те, що офіцера висунули кандидатом від Вінницької області на отримання «Ордена Святого Пантелеймона» у номінації «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я» https://armyinform.com.ua/2020/01/vijskovyj-medyk-vadym-babij-nominant-na-otrymannya-medychnogo-oskara/.

Кореспондент АрміяInform
Обговорити статтю:

Багі, пікапи й вантажівки: українські дронарі розбивають логістику окупантів
Багі, пікапи й вантажівки: українські дронарі розбивають логістику окупантів

Воїни 68-ї окремої аеромобільної бригади знищили пікапи, буханки та вантажівки російських загарбників.

«Тепер я знаю кожен рух піхотинця»: історія 21-річного «Боксера»
«Тепер я знаю кожен рух піхотинця»: історія 21-річного «Боксера»

21-річний піхотинець з позивним «Боксер» родом із Конотопа, з дитинства займався боксом, тайським боксом і боротьбою, пройшов піхоту в 119-й бригаді ТрО.

«Закіптюжені й покручені рештки металу»: як «Примари» виводять з ладу логістику окупантів
«Закіптюжені й покручені рештки металу»: як «Примари» виводять з ладу логістику окупантів

Бійці спецпідрозділу «Примари» ГУР показали, як нищать транспорт і техніку російських загарбників.

«Приїхав допомогти українцям перемогти»: історія хорватського сапера-добровольця «Апекса»
«Приїхав допомогти українцям перемогти»: історія хорватського сапера-добровольця «Апекса»

Хорватський доброволець «Апекс» змінив фах сапера на оператора дронів і долучився до батальйону «Спалах» 28-ї бригади.

ВАКАНСІЇ
WorkUa Монтажник мереж зв’язку (інтернет)

від 50000 до 120000 грн

Ужгород

68 ОЄБр ім. Олекси Довбуша

WorkUa Інженер-електронщик (ЗСУ)

від 20000 до 120000 грн

Вся Україна

154 ОМБр

RobotaUa Молодший медичний працівник (військова служба за контрактом)

від 20000 до 120000 грн

Краматорськ

Краматорський РТЦК та СП

WorkUa Санітарний інструктор, медик (військова служба за контрактом в ЗСУ)

від 50000 до 120000 грн

Київ

Шевченківський РТЦК та СП (Київ)

Olx Робота/Військовослужбовець ЗСУ/Житомир та Область/Без досвіду

від 20100 до 120000 грн

Житомир, Житомирська область