Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
– Погодні умови прості, практично безхмарно, видимість більше ніж 10 кілометрів, напрямок вітру східний та північно-західний, температура близько нуля градусів, вітер до 10 метрів за секунду, – доповів черговий синоптик.
Панове офіцери – щасливих польотів!
– Виконуватимемо польоти на майданчик, по західному та південному маршрутах. Висота польоту 600 метрів. Запасний аеродром «Калинів» свою готовність підтвердив. При виконанні польотів уночі в окулярах нічного бачення висота польоту по колу – 50 метрів, – інструктує старший штурман.
– Запуск і вирулювання – з дозволу керівника польотів. Далі виконуємо контрольне висіння, посадку, огляд вертольота. Далі – зліт за завданням. У разі відмови авіатехніки діяти згідно з інструкцією, у разі відмови радіозв’язку – вихід на ближній привід 100 метрів, далі – захід на посадку. Для польотів по колу вночі встановлять два інфрачервоні маячки, – доводив до особового складу керівник польотів.
– Час початку польотів 14:30, закінчуємо о 21:30. Заходи безпеки: руління на мінімальній швидкості через зледеніння деяких ділянок рульових доріжок. На контрольному висінні перевірити запас потужності. Після контрольного зависання – огляд. Польоти виконувати згідно з поставленими завданнями. Через кожні 10-15 – хвилин контроль залишку палива. У виконанні групових польотів уночі – особлива увага і концентрація, – давав крайні настанови командир 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди» полковник Павло Бардаков.
У цей час із зали почулося: «п’ять, чотири, три, два, один, 13 годин 49 хвилин – відлік!»
– О 14-й годині – підняття прапора. Панове офіцери, щасливих польотів! – насамкінець промовив командир і екіпажі вертольотів почали виходити на вулицю.
Уже за лічені хвилини частиною лунав Гімн України, заспіваний військовими, а над флагштоком майорів Державний Прапор. Це непорушна традиція льотчиків перед виконанням польотів. А незабаром «заспівали» лопаті й мотори Мі-8 та Мі-2.
Молоді пілоти за два роки налітують удвічі більше, ніж за п’ять років навчання
Польоти по снігу, який щойно випав, особливі. Вони вимагають спеціальної техніки злету і посадки. Про них АрміяІnform оповідала раніше. А ще слизька смуга, яка вимагає обережності й уваги. Тож, льотна зміна була непересічною. Особливо для молодих льотчиків, які вперше виконували польоти в нічний час в окулярах нічного бачення. Та, все по черзі…
Характерна вправа під час денних тренувань екіпажів – політ на евакуацію тих, хто зазнав лиха. Гвинтокрили, зробивши коло за маршрутом, підлітали до визначеного майданчика й зависали на висоті 30 метрів. Борттехнік тим часом опускав на лебідці автомобільну шину. Вона мала торкнутися землі там, де був умовний потерпілий – точно у визначеному квадраті. При цьому льотчики боролися з вітром, що сягав 10 метрів за секунду, а це приблизно 35-40 кілометрів за годину! Тож, утримати гвинтокрил у певній точці зависання – нелегке завдання. Але всі екіпажі чітко справлялися з цим завданням.
– Вправа з шинами – це політ на евакуацію із зависанням над сушею. Це дуже важливий елемент, бо під час бойових дій на сході країни вертолітники часто проводили і проводять евакуацію поранених як посадковим способом, так і зависанням на певній висоті. А в миротворчих місіях ми у такий спосіб евакуюємо людей. Тому всі льотчики з Мі-8 обов’язково відпрацьовують цей елемент. Це одна з головних наших вправ, – розповів заступник командира бригади з льотної підготовки полковник Олег Старченко.
Як зазначив комбриг, польоти відбуваються два-три рази на тиждень, немає жодних проблем з авіаційним гасом. У таких умовах льотний склад здобуває хороші практичні навички, особливо це стосується молодих пілотів, які в парі з досвідченими шліфують майстерність і збільшують наліт.
– Я випускник Харківського національного університету Повітряних Сил 2017-го. За п’ять з половиною років навчання налітав 60 годин. А за трохи більше, ніж два роки служби у частині – 140! Мій загальний наліт уже становить 200 годин, – на підтвердження слів командира розповів командир вертольота старший лейтенант Євгеній Копотун. – Є в цьому доробку і години, налітані під час бойового чергування в районі операції Об’єднаних сил.
Про нічні польоти й «іномарку», яку носить в одній руці льотчик
За роботою час біжить швидко. Незабаром на летовище спустилися сутінки, а наче за мить небо встелилося зорями. Майже повний місяць освітлював землю. Краса…
– Денна вправа щодо евакуації складна, але не настільки, як польоти вночі в окулярах нічного бачення. До того ж ми виконуватимемо групові польоти на Мі-8 установленим строєм, де інтервал між вертольотами – 70 метрів, а дистанція – 120, – розповів полковник Олег Старченко.
За словами комбрига полковника Павла Бардакова, ще в серпні 2014-го в частині приступили до виконання польотів уночі в окулярах нічного бачення. Це – життєва необхідність під час ведення бойових дій. Відтоді і проходять такі тренування. Зараз понад 90% особового складу має такий досвід. Вчаться літати вночі і молоді льотчики.
– Окуляри дають змогу виконувати польоти вночі на дуже малих і граничних висотах наче вдень. Обладнання дуже надійне. Його нам поставляють західні партнери. Нічні окуляри апробовані не десятками, а сотнями годин польотів. І щороку їх модифікації покращуються, – розповів полковник Олег Старченко.
Комплект льотчика для нічних польотів складається з шолома, окулярів та блока живлення, який кріпиться на задній частині шолома і є аварійним джерелом електроенергії. У кожного пілота – індивідуальний комплект. Шолом підганяється під голову льотчика, а лінзи окулярів – під кожну діоптрію очей. У разі швидкого злету, кожний льотчик бере свій комплект і вирушає на завдання. До речі, вартість одного – 17 тисяч євро: дві тисячі коштує шолом, 15 тисяч – окуляри. Тож, кожний льотчик носить в одній руці хорошу іномарку.
Під час нічних польотів майже все світло на аеродромі вимикається. Залишається тільки необхідне для безпеки. Добре, коли місяць повний: він додає освітлення земній поверхні.
…Надвечір вітер вщухає, а пара Мі-8 підіймається у височінь. Видовище ще те. В об’єктиві фотоапарата, якому важко вхопити чіткі нічні контури гвинтокрилів, у них яскравий футуристичний вигляд, немов неземні літальні об’єкти. Романтика… Це слово для льотчиків як синонім польотів. Виснажливі й динамічні, проте вони для них – хвилини щастя. І це щастя – льотні зміни – для особового складу бригади «Броди» триває.
