Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Адвокат Владислав Шипоша, який має контракт із Київським регіональним центром із надання безкоштовної вторинної правової допомоги, розповідає про особливості юридичного захисту військовиків.
– Чи є особливості у разі затримання військовослужбовців й надання їм безоплатного адвоката?
– З приводу можливого затримання військових слід розуміти, що вони насамперед звичайні громадяни, які мають особливий статус, з огляду на те, що взяли на себе певний обов’язок. Конституція України і Кримінально-процесуальний кодекс єдині для всіх. У КПК прямо зазначено, уповноважена особа, яка здійснила затримання, зобов’язана повідомити Регіональний центр безоплатної вторинної правової допомоги і забезпечити право затриманого на захист. З моєї практики є поодинокі випадки, коли це право не реалізувалось. І з кожним роком кількість таких випадків зменшується. Більш того, маю сказати, що у повідомленні органів безкоштовної правової допомоги про затримання громадянина більше зацікавлені саме правоохоронці. Адже, якщо такій особі не надано правову допомогу, це є суттєвим порушенням її прав і надалі це може використати її адвокат.
Після повідомлення про затримання особи, в Регіонального центру БВПД є дві години на надання адвоката. Перша година надається для визначення особи захисника, друга – на прибуття визначеного адвоката за вказаною адресою. Але завжди слід пам’ятати: захист прав військовослужбовців у кримінальних провадженнях, від затримання і до завершення розгляду справи в суді, має специфіку, яку варто враховувати адвокатам у роботі з такими клієнтами.
– Наприклад, адвокат на тому чи іншому етапі розгляду справи розуміє, що його підзахисний – злочинець. Чи важко адвокату захищати таку персону з психологічної точки зору?
– Адвокат, обираючи таку професію, бере певні зобов’язання. Часто, коли приїжджаю на затримання, мені кажуть: «Зараз приведемо вашого злодія!» Я завжди відповідаю: «Не злодія, а лише підозрюваного. Коли відбудеться суд і винесуть вирок, тоді про щось подібне говоритимемо». Взагалі, слід чітко розуміти, що ніхто не зобов’язаний виправдовуватися. Саме обвинувачення має довести скоєння конкретною людиною злочину.
