Адвокат Владислав Шипоша, який має контракт із Київським регіональним центром із надання безкоштовної вторинної правової допомоги, розповідає про особливості юридичного захисту військовиків.
– Чи є особливості у разі затримання військовослужбовців й надання їм безоплатного адвоката?
– З приводу можливого затримання військових слід розуміти, що вони насамперед звичайні громадяни, які мають особливий статус, з огляду на те, що взяли на себе певний обов’язок. Конституція України і Кримінально-процесуальний кодекс єдині для всіх. У КПК прямо зазначено, уповноважена особа, яка здійснила затримання, зобов’язана повідомити Регіональний центр безоплатної вторинної правової допомоги і забезпечити право затриманого на захист. З моєї практики є поодинокі випадки, коли це право не реалізувалось. І з кожним роком кількість таких випадків зменшується. Більш того, маю сказати, що у повідомленні органів безкоштовної правової допомоги про затримання громадянина більше зацікавлені саме правоохоронці. Адже, якщо такій особі не надано правову допомогу, це є суттєвим порушенням її прав і надалі це може використати її адвокат.
Після повідомлення про затримання особи, в Регіонального центру БВПД є дві години на надання адвоката. Перша година надається для визначення особи захисника, друга – на прибуття визначеного адвоката за вказаною адресою. Але завжди слід пам’ятати: захист прав військовослужбовців у кримінальних провадженнях, від затримання і до завершення розгляду справи в суді, має специфіку, яку варто враховувати адвокатам у роботі з такими клієнтами.
– Наприклад, адвокат на тому чи іншому етапі розгляду справи розуміє, що його підзахисний – злочинець. Чи важко адвокату захищати таку персону з психологічної точки зору?
– Адвокат, обираючи таку професію, бере певні зобов’язання. Часто, коли приїжджаю на затримання, мені кажуть: «Зараз приведемо вашого злодія!» Я завжди відповідаю: «Не злодія, а лише підозрюваного. Коли відбудеться суд і винесуть вирок, тоді про щось подібне говоритимемо». Взагалі, слід чітко розуміти, що ніхто не зобов’язаний виправдовуватися. Саме обвинувачення має довести скоєння конкретною людиною злочину.
