Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Напередодні Міжнародного дня рідної мови, який відзначатиметься у п’ятницю 21 лютого, в багатьох містах України триватиме показ документального фільму про українську мову «Соловей співає. Доки голос має». На прем’єрі у Хмельницькому стрічку переглянули понад пів тисячі мешканців обласного центру, здебільшого – військовослужбовці гарнізону, ветерани АТО/ООС, курсанти, волонтери, учнівська і студентська молодь.
Продюсер фільму – відома вітчизняна поетеса і журналістка Леся Воронюк зазначила, що це стрічка-дослідження про українську мову, проте не через призму політики, а історії й лінгвістики.
– Ідея створення стрічки народилася у 2014-му, коли захопили наш Крим і почалася війна на Сході. Ми вирішили в такий спосіб привернути увагу українців до рідної мови, знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні ХХІ століття українською для багатьох громадян є нонсенсом, чому вони відчувають відторгнення і спротив?» Ми занурювались в історію, досліджували сучасність, виявляли та руйнували міфи щодо української мови, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж, сфер, носіїв української, – розповіла Леся Воронюк.
Уперше в історії української документальної журналістики автори стрічки показують мовне питання через досвід інших країн. Зокрема проводиться паралель з Білоруссю й Ізраїлем. Знімали стрічку в п’яти державах – Україні, Білорусі, Ізраїлі, Великій Британії та США.
Учасник війни на Сході України капітан Ігор Саєнко служить в одній з військових частин Хмельницького гарнізону. Він прийшов на перегляд фільму з дружиною і десятирічним сином. Каже, що подібні стрічки необхідно показувати не лише в кінотеатрах, а й у кожній школі, університеті, в кожному райцентрі та військовому містечку.
– Нам дуже сподобалася стрічка, особливо – поміркована, добра, неагресивна тональність ґрунтовного дослідження мовної проблеми в Україні. Раджу переглянути її всім від малого до великого. Особливо сподобалось використання в цьому дослідженні терміна «лінгвоцид». Почув його вперше. Це дуже влучне визначення того, як нищили нашу мову століттями загарбники. Для мене і сім’ї, родини не завжди було принципово спілкуватися українською, так само й на службі. Та з початком війни це питання набуло неабиякої важливості. Переконаний: мова є одним із головних факторів національної безпеки та цілісності держави. Щиро вдячний авторам фільму за їхню роботу, – прокоментував офіцер.
Спеціально для АрміяInform Леся Воронюк повідомила, що наразі команда авторів фільму, яку вона очолює, обговорює план демонстрації документальної стрічки «Соловей співає. Доки голос має» прифронтовими містами району проведення операції Об’єднаних сил уже у квітні.
– Наша робоча група відпрацювала відповідні запити до Міністерства оборони і Генерального штабу на показ фільму в районі ООС. Маємо конструктивний діалог, розуміння й підтримку серед відповідних посадових осіб. Сподіваюсь, спільними зусиллями нам усе вдасться. Нагадаю, що фільм починається і завершується епізодом за участю закривавленого солдата з гранатою в руках на псевдо «Соловей» і його побратимів – наших захисників-героїв, військових, які шостий рік тримають на своїх плечах мирне небо над Україною, – зауважує Леся Воронюк.
