Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Одесит Юрій Кучеренко чотири роки провів у ротаціях на Донбасі. У складі волонтерської групи «Армія SOS» керував безпілотними літальними апаратами, допомагаючи українським військовим розвідувати обстановку в районі бойових дій. До 5-ї річниці боїв за Дебальцеве він вирішив провести передпоказ документального фільму «Бої за Дебальцеве: погляд з неба» для військовослужбовців ВМС України.
Юрій розповідає, що до подій на сході був далеким від військової справи, але мав цікаве хобі – захоплювався аеровідеозйомкою. Коли почалась війна, знав, чим допомагатиме на передовій. Звернувшись до волонтерської групи АрміяSOS, запропонував ідею використовувати безпілотники.
‒ Довелось переконувати хлопців, які хотіли придбати квадракоптери для ведення відеозйомки, що для розвідки вони не підійдуть, бо на великі відстані варто використовувати саме БПЛА, адже можливостей у нього більше, ‒ згадує Юрій Леонідович. – Так все і почалось.
На екрані один за одним змінюються кадри тих важких для українських військових часів. Камери, встановлені на «літаку», транслюють все, що відбувається внизу. Сліди маневрів ворожої техніки, їх місця розташування, а ось і білі танки, яких майже непомітно. Але ніщо не сховається від пильного ока керуючого польотом. Юрій Ковальчук, не приховуючи емоцій, розповідає про кожен кадр, адже це такі важливі віхи історії. Треба все розповісти людям, аби знали правду.
Загалом думка про створення фільму, за словами автора, прийшла не одразу. Переглядаючи відзнятий матеріал, він побачив дивовижну красу цього побитого війною Донбасу. Так, серед глибоких воронок, знищеної техніки, як з іншого світу, з’являлись ліси, озера і поля. І захотілось показати всім ці кадри.
‒ Спочатку задум був створити фотовиставку. На жаль, кількість фото була б завеликою і коштів на це теж потрібно чимало. Та і спонсорів не було. І хтось з друзів запропонував зробити документальний фільм, ‒ розповів Юрій Ковальчук. ‒ Так він і з’явився, але задум був іншим. Уже захотілось донести те, що відбувалось насправді в Дебальцевому в 2015 році та важливість нашої роботи, як все відбувалось.
Усі матеріали, зняті з дронів, показують справжню війну без прикрас. На унікальних кадрах відображені факти, як на українській території хазяйнують російські війська і їх посіпаки, як наша армія протистоїть агресору. На екрані Лонгвинове, Вуглегірськ, Дебальцеве… Лютий 2015-го…
