Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Повідомляти про власні поразки як про випадкові, втрати озброєння – незначні, саме озброєння – застаріле. Так зазвичай вчиняє російська пропаганда, коли з’являється інформація про перемоги над «российским оружиєм».
У Сирії днями бійці антиасадівських сил відбили у противника танк Т-90 російського виробництва. Союзники Москви наразі зазнають значних втрат і залишають певні позиції й укріплення. Під час таких дій вони і втратили сучасний бойовий танк, яким так вихваляється російський танкопром.
Роспропаганда, повідомляючи про цю подію, спочатку взагалі поставила інформацію під сумнів, а фото коментувала як дезінформацію і що це фото не такого танка: «… в целях дезинформации и повышения боевого духа нам демонстрируют снимок, сделанный несколько лет назад. Ранее боевиками было захвачено три таких танка, которые в настоящее время уже уничтожены».
Але вже за кілька годин, коли виявилось, що такий Т-90 дійсно захопили як трофей бійці антиасадівських сил, і навіть оприлюднили його фото, російські медіа почали розповідати власну версію подій.
Виявилось, що «сирийские подразделения потеряли Т-90 совершенно случайно». Уявляєте? Загубити «випадково»… танк? Для цієї «версії» навіть запросили «експерта», який і розповів усю історію: «Как прокомментировал военный эксперт Юрий Лямин, танк и БМП-1 находились в ангаре, куда их, по некоторым данным, специально временно поместили, чтобы обезопасить от ударов ПТУР» – так завжди вчиняють військові, бронетехніку ховають в укриття. Далі «експерт» висунув версію, чому ж танк та ще й в укритті втратили: «Для того, чтобы танки могли вести маневренную оборону, создаются так называемые сирийские валы, что и делалось на данном участке фронта. Однако полностью закончить эти сооружения не удалось – ночью террористы предприняли мощную контратаку и захватили ангар с техникой». Простіше кажучи, прихильники Асада дуже швидко втікали, залишаючи все. Це навіть не потрібно «завуальовувати» такими словами. «Залишили» – значить втекли.
А далі роспропаганда «розписує», що танк цей – повне лайно, не сучасний, застарілий і зовсім нікудишній (хоча кілька тижнів тому вихвалялась в усіх ЗМІ, як «ведуть себе в бою» бронемашини Т-90).
Але про цей Т-90 російські медіа написали: «Судя по фото, перед нами Т-90 образца 1992 года. Этот танк вряд ли можно считать современным, в отличие от модификации «А» у него литая, менее защищенная башня, отсутствует тепловизор, двигатель мощностью 840 л.с. и старые гусеничные ленты. Такие танки практически не используются в Российской армии». Тобто не танк – а повне лайно.
Хоча «Вікіпедія», розповідаючи про Т-90, дає йому чимало гарних епітетів (відчувається, що статтю писав автор на замовлення танкопрому і з великою прихильністю до російської зброї).
Там зазначено: Т-90 «Владимир» — российский основной боевой танк. В период с 2001 по 2010 годы стал самым продаваемым на мировом рынке новым основным танком. По состоянию на 2019 год стоимость нового Т-90 составляет 2,5-3,5 миллиона долларов, Т-90МС — 4,5 миллиона долларов. Сегодня на вооружении российской армии 350 единиц Т-90 и Т-90А в строевых частях (и ещё около 200 единиц Т-90 находятся на хранении), по состоянию на 2018 год. Т-90М – некоторое количество поставлено в 2019 г.». Тобто автори стверджують, що той «сирійський» захоплений танк є повним лайном, а такі ж самі, які є на озброєнні російських військ, – «гордость российского танкопрома»…
