Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Як повідомив на брифінгу в інформагентстві АрміяInform віцепрезидент Міжнародної академії інформатики Іван Галенко, сьогодні будь-яка українська школа може безкоштовно долучитися до освоєння тієї частини хмарних технологій, яка пов’язана з геоінформаційними системами (ГІС), що дасть змогу, зокрема, модернізувати викладання навчальних дисциплін і, як результат, ‒ підвищити загальну цифрову компетенцію школярів.
‒ Це починання народилося з ідеї, сформованої членами Міжнародної академії інформатики ще у 2015-му, що полягала у запровадженні геоінформаційних технологій у допризовну підготовку молоді, ‒ зазначив спікер. ‒ У результаті співпраці Академії з профільним Комітетом Верховної Ради України та Міносвіти торік вдалося переконати американців долучити нашу країну до Глобального проєкту модернізації освіти в світі від Esri. Компанія Esri (офіс – у м. Редландс, США) – один із флагманів ринку виробництва геоінформаційних систем (її сегмент становить близько 40% світового ринку), надала українським школам безкоштовний доступ до хмарних технологій на період до 2023 року.
Як зазначив Іван Галенко, нині доступний сервер ArcGIS оn-line, призначений для геоінформаційних проєктів із централізованим сховищем, публікації інтерактивних карт у Інтернеті та використання великої кількістю спеціальних додатків, дає змогу вчителям і учням не тільки ознайомитися з сучасною технологією, а й долучитися до творчого процесу переведення навчальних дисциплін на ГІС-стандарти.
‒ Викладання біології, зоології, історії, географії, народознавства й багатьох інших дисциплін за допомогою сучасних інструментів хмарних технологій значно підвищить до них цікавість, – зазначив пан Галенко. – Ба більше, після певної підготовки школярі самі зможуть створювати власні ГІС-проєкти. Зокрема в них є змога зробити Україну по-справжньому відомою і шанованою, адже першим фактором визнання держави в світі високих технологій є публікації мовою титульної нації на сайтах провідних транснаціональних корпорацій. На жаль, у багатьох випадках України поки що там не існує як нації, є лише уламок СРСР.
Водночас спецтемою Івана Галенка залишається запровадження ГІС-технологій у викладанні предмету «Захист Вітчизни». Торік за підтримки Генштабу ЗСУ на базі київської гімназії «Євроленд» проведено пілот військово-патріотичної гри «Джура» з новітньою складовою – Командно-штабною грою (КШГ). Тут організатори ознайомили викладачів і підлітків із можливостями застосування хмарних технологій, зокрема військової інтеграційної платформи «Дельта», і квадрокоптерів, наданих військовими. В умовах ігрового протиборства сторін учасники КШГ навчалися управляти військово-патріотичною грою. Принциповою відмінністю процесу стало використання комп’ютерного моделювання із застосуванням ГІС, актуальних даних і штучного інтелекту в режимі реального часу та ситуаційної поінформованості.
‒ Те, що для нас є новацією, в багатьох країнах уже давно даність, яка лягла в основу як освітнього процесу, так і інших сфер, зокрема підготовки до військової служби (див. відеоролик про досвід Ізраїлю), охорони кордону (ролик з досвідом Аргентини), ‒ говорить Іван Галенко. – Дуже б хотілося, аби Міносвіти створило максимально сприятливі умови для реалізації отриманих можливостей з застосування геоінформаційних технологій у середніх школах України.
Ролик, що демонструє еволюцію озброєння (броньовані машини й системи розвідки та управління вогнем) сухопутних військ Ізраїлю.
У першій частині ролика ми бачимо випробувальну лабораторію на базі М113. Юнак та юнка за допомогою ігрового джойстика водять по пустелі бронемашину. І бачать навколо себе все на 360 градусів. Штучний інтелект дозволяє розрізняти цілі за системою «свій-чужий» і приймати відповідні рішення.
У другій частині ролика бачимо бойовий зразок із реалізованою круговою поінформованістю для екіпажу і автоматичним управлінням вогнем. Можна припусти, що цей комплекс здатний збити випущену по машині гранату РПГ.
У третій моделі застосовують дрон. У кожного члена екіпажу – власна кругова система поінформованості, що дозволяє значно краще розподілити функціонал і розширити бойові спроможності людино-машинної системи.
Це майбутнє сухопутних військ, яке вимагає масової допризовної підготовки молоді до експлуатації подібних зразків бронетехніки, в основі «мозку» яких ‒ геоінформаційні системи. У майбутньому (після служби в армії) фахівці з набутими аналітичними й управлінськими здібностями стануть у потребі в національній економіці (землеробстві, системах моніторингу й забезпеченні безпеки, містобудування, земельному кадастрі тощо).
Відео про організацію охорони 9860 км кордону Аргентини
Ріка Верхня Паранья – частина держкордону Аргентини. Ви бачите, які густі ліси вкривають береги зигзагоподібної річки. У деяких місцях вона вузька і території там безлюдні. Ці місця є знахідкою для злочинних банд. Вони переправляють там контрабанду та наркотики до великих густозаселених міст.
Під керівництвом міністерства безпеки Аргентини місцеве самоврядування розташувало там кораблі й наземні патрулі. Поліція проводить операції біля кордону щодня, використовуючи кращі досягнення комп’ютерних технологій. Застосовується сервер геоподій, сайт з інтерактивними мапами й сайтами, які допомагають надавати доступ до необхідної інформації усім задіяним службам безпеки для контролю та визначення людей і предметів за допомогою різноманітних датчиків.
В Аргентині ГІС активно використовують для контролю морських просторів. Судна передають своє місцеположення, також використовують фото супутникових радарів компанії «КонаЕ». Це важливо, бо не кожне іноземне судно видає розташування, коли рибалить поряд із чужою економічною зоною. Аби захистити свої морські простори, місцева поліція веде сайт інтерактивних мап і використовує при цьому майже 12 мільярдів записів, які зберігають у базах даних морської контррозвідки. Зазначимо: протяжність кордону Аргентини становить понад 9860 кілометрів. І це означає, що знання ГІС-технологій персоналом у силових відомствах має бути масовим.
