Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Сьогодні в Шостці на Сумщині день трауру. На будівлях підприємств, установ, організацій міста приспущено Державний Прапор України з траурними стрічками. Батьки, рідні, друзі, містяни, військовослужбовці та бойові побратими прийшли востаннє попрощатися з Антоном Хобою, який загинув 26 січня під час виконання бойового завдання в районі проведення ООС.
Прощальна церемонія відбувалася у центрі міста. Сюди прийшли мало не всі жителі Шостки, приїхали люди з інших міст і сіл, з обласного центру, а також бойові побратими, з якими останні шість років пліч-о-пліч Антон захищав Україну.
27-річний Антон Хоба пішов захищати Україну добровольцем. На передову потрапив у липні 2014 року. У званні старшого сержанта керував інженерно-саперним взводом 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського. Пройшов пекло Дебальцівського котла, обороняв Донецький аеропорт…
Перед присутніми на панахиді виступив командир 13-го мотопіхотного батальйону підполковник Віталій Гуляєв:
— З самого початку війни Антон пройшов дуже нелегкий шлях від рядового до командира інженерного взводу батальйону. Він був надзвичайно відповідальною і обов’язковою людиною. Його вбив підступний ворог. Антон загинув, рятуючи життя побратимів як герой. На таких, як він, і тримається Україна.
Віталій Гуляєв передав батькам загиблого Героя військову нагороду, яку юнак заслужив ще за життя.
Антон був надійним товаришем і командиром, душею військового колективу, дуже доброю людиною, завжди приходив на допомогу. Так про Антона згадують бойові друзі й побратими. У їхній паняті він назавжди залишиться людиною слова і палким патріотом рідної України.
— На фронті героїчно загинув наш земляк Антон Хоба, який добровольцем розпочав бойовий шлях ще влітку 2014 року, — сказав міський голова Микола Нога. — Шостка втратила ще одного сина в цій страшній війні. Загинув ще один доброволець. На передовій він був із 2014 року. Від імені жителів Шосткинської об’єднаної територіальної громади висловлюю глибоке співчуття всім, хто знав Антона. Це втрата для кожного з нас та наше спільне горе. Схиляємо голови перед пам’яттю Героя та молимося за упокій його душі…
Героя поховали з військовими почестями на Алеї слави в Артемівському мікрорайоні міста. Сотні людей поклали до його могили букети живих квітів.
В одному з інтерв’ю для місцевих ЗМІ Антон сказав, що зовсім ні про що не шкодує, ні пекло Дебальцівського котла, ні оборона ДАПу його не зламали. Хлопець мав намір служити в збройних силах доти, доки вистачить сил, адже саме тут справжні люди, й одразу видно хто чого вартий. Це випробування і нагорода одночасно. Він не міг зрозуміти тих, кому було байдуже, що зовсім поряд вирує війна, горять будинку і гинуть люди, що вони зовсім не думають про майбутнє, аби сьогодні було тепло і ситно. Відповідальність, любов до Батьківщини і почуття обов’язку завжди додавали Антону сил для боротьби і впевненості в майбутньому. Так він жив і таким залишиться в пам’яті людей, які його знали.
