Інформаційне агентство Міністерства оборони України
UA

Перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України: «Суспільство вже «наїлося» деклараціями про реформи, але нинішня зробить наше військо реально сильнішим»

18 Грудня 2019
Перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України: «Суспільство вже «наїлося» деклараціями про реформи, але нинішня зробить наше військо реально сильнішим»

Про реформування війська українці чують чи не з моменту його створення. Спочатку багато років його активно скорочували. Пізніше активно декларувалося створення в Україні компактної, мобільної, навченої та технічно забезпеченої армії. Згодом ця фраза вже викликала оскому в більшості військових та експертів, які добре знали реалії нашого війська. Гучні промови про нову армію — це був класичний популізм. У 2014-му всі українці побачили реальний стан нашого війська та зрозуміли, що не можна політикам вірити на слово…

Тому, коли знову йдеться про трансформацію чи перебудову війська, особливо з огляду на те, що війна триває, суспільство чутливо реагує на такі процеси, хоч би як їх називали. Бо побоюються, щоб під словами перебудова, трансформація не замаскували лихих намірів… Це вже такий собі інстинкт суспільства на ймовірні загрози державі.

Зі свого боку АрміяInform вивчає розпочату чергову реформу у війську, йдеться про перебудову структури Генерального штабу ЗСУ, органів управління відповідно до стандартів НАТО. Наскільки ця реформа на часі? Яких посад і структур стосується згадана оргштатна реорганізація? Чи підпадають під скорочення бойові частини? Які ризики втрати досвідчених кадрів? Ці й багато інших питань ми обговорили під час інтерв’ю із першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенантом Сергієм Корнійчуком.

«Перехід на стандарти, структури НАТО — це вже незворотний процес»

Яка нині потреба у перебудові структури Генштабу ЗСУ, яких цілей маєте досягнути і який дедлайн цієї реформи?

Серед пріоритетів державного розвитку України — членство в НАТО. Тому перехід органів військового управління на структуру Альянсу, це один з важливих елементів масштабних змін, які реалізують у Збройних Силах України.

Розпочата перебудова структури війська спрямована на досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами військового управління у системі застосування Збройних Сил України. У результаті цієї трансформації відбудеться чіткий поділ завдань між Міністерством оборони України і ЗСУ. Адже за принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над військом, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Збройні Сили — реалізовувати її.

До 5 лютого маємо завершити перебудову Генерального штабу. В процесі цієї реформи створять Командування Об’єднаних сил, Командування сил підтримки, Командування сил логістики, Командування медичних сил, Командування військ зв’язку та кібернетичної безпеки, Управління стратегічних комунікацій. Загалом усі організаційні заходи щодо переведення всіх структур Генерального штабу та органів військового управління оперативної ланки на J-структури завершать до кінця 2020 року. Треба усвідомлювати, що нинішня реформа — це не підготовчі формальні процедури, це корінні зміни у війську. Перехід на стандарти, структури НАТО — це відповідність чітким вимогам сучасної армії. Це шлях, який ми мусимо пройти, щоб стати сильнішими і ближчими до кращих армій світу. Перехід управлінської структури Генерального штабу і війська загалом на натовські стандарти — це вже незворотний процес.

«У процесі нинішньої реформи війська жоден бойовий підрозділ не буде скорочений. Основний фокус — на перебудові органів управління»

А яких структур торкнеться згадана організаційно-штатна реорганізація? У соціальних мережах доводилося читати побоювання щодо скорочення, зокрема, і бойових підрозділів?

— У процесі цієї реформи жоден бойовий підрозділ не буде скорочений. Це чітка позиція начальника Генерального штабу. Основний фокус — на перебудові органів управління. Важливо чітко розмежувати не лише функції між Міноборони і Генштабом, а й провести чітке розмежування функцій і у Збройних Силах. Зокрема розподіл відбудеться між органами військового управління, які здійснюють генерування (це новий термін, запроваджений у війську, що включає: розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗСУ) та застосування військ (сил).

Генеральний штаб Збройних Сил України — головний орган військового управління з планування оборони держави та стратегічного планування застосування ЗСУ, включаючи й інші складові сил оборони, планування розвитку Збройних Сил України, координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Завдання, що пов’язані з генеруванням, покладуть на командування видів ЗС України. А застосування Збройних Сил стане функцією Командування об’єднаних сил ЗС України.

Окрім того, відбудеться розмежування посад Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника Генерального штабу з одночасним переходом Генерального штабу, штабів видів і штабів оперативного рівня Збройних Сил на структуру країн НАТО. Це поліпшить систему управління, адже буде чітко регламентовано: хто відповідає за планування операцій, підготовку сил і засобів забезпечення, а хто — за застосування Збройних Сил.

«Деякі критики реформи не бачать проблеми у потребі уникати дублювання функцій в управлінських структурах, у необхідності уніфікації посад!..»

Певна критика реформаторських кроків, про які ви коротко вже розповіли, можливо, викликана тим, що вони не на часі або не всі ризики враховані чи бракує інформації про мету такої перебудови?

— Відкладати на завтра ці реформи ніяк не можна. Суспільство вже «наїлося» деклараціями про реформи, тому часто критично сприймає заяви про нові обіцянки. Тож мусимо швидше рухатись уперед і показувати конкретний результат. При цьому слід усвідомлювати, що кардинальні реформи, а саме про це йдеться, у будь-якій сфері часто важко провести безболісно для людей. Дехто гостро критикує реформу в соцмережах, бо вона торкається його посади. При цьому автори критичних дописів намагаються власну проблему підняти до масштабу державної, замість того, щоб критично оцінити свій професійний рівень, відповідність високим натовським критеріям. Тому є чимало інсинуації від критиканів, особливо щодо питань упровадження багатьох новацій, які часто маніпулятивно намагаються знівелювати наш рух уперед. Дехто не бачить проблеми, бо не хоче її бачити. Наприклад, у потребі уникати дублювання функцій, у необхідності уніфікації посад, у невідповідності багатьох посад в органах військового управління стандартам провідних армій світу. Натомість кричать про скорочення війська… Наголошую: нинішня реформа не передбачає скорочення бойових підрозділів, йдеться про скорочення окремих органів управління з метою усунення дублювання функцій. Натомість запроваджуються, до прикладу, автоматизована система управління персоналом, автоматизована система управління логістикою, що має на меті підвищити оперативність у цих сферах життєдіяльності війська та зменшити у рази обсяги паперової роботи.

— А коли планується вносити зміни в бойові статути?

— Перехід на стандарти НАТО — комплексний і тривалий процес. По-перше, маємо з партнерами говорити однією мовою, відпрацювати єдину термінологію, тактику дій. Попереду ще тривалий шлях, зокрема і внесення змін до бойових статутів, з урахуванням нашого досвіду бойових дій, досвіду армій партнерів, з урахуванням можливостей нових зразків ОВТ.

«Під час перебудови чи скорочення управлінських структур маємо зберегти досвідчених військових»

— Під час проведення кардинальних організаційних реформ завжди є ризики втрати досвідчених кадрів. Як плануєте мінімізувати такі ризики? Це питання надактуальне з огляду на плинність кадрів з війська…

— Начальник Генерального штабу в контексті розпочатої реформи неодноразово наголошував — перебудова чи скорочення управлінських структур не має зачепити досвідчених військових. Так, тим військовим, яких через організаційні заходи призначать на нижчі посади, грошове забезпечення виплачуватимуть на рівні, яке вони отримували на попередній посаді. Їм збільшать розмір щомісячної премії.

У 2020-му планується революційна реформа грошового забезпечення

Але ж такий вихід з ситуації, як на мене, можливий лише як тимчасовий?

— Саме так. У 2020-му плануємо запустити реформу грошового забезпечення. Діюча система недосконала. Чому? Наведу приклад: у командира бригади тарифний розряд — 39. У заступника начальника відділу командування видів Збройних Сил України тарифний розряд теж 39, у полковника Генерального штабу на такій же посаді — 46. Маємо встановити справедливі і тарифні розряди, і звання на всіх посадах з огляду на рівень відповідальності та світову практику. Це величезна і складна робота. Це революційні зміни для нашого сприйняття. Для розуміння суті реформи, яку плануємо запровадити, наведу, як приклад, модель американської армії. За словами одного з моїх нещодавніх співрозмовників – генерала армії США, у них сержант розвідник чи молодий офіцер підрозділу спецпризначення може отримувати з надбавками за виконання окремих бойових завдань чи участь у певних операціях зарплату більшу, ніж сам генерал. Ми теж плануємо ввести систему надбавок лише за конкретні виконані завдання. За вихід у море, несення бойового чергування, стрибок з парашутом, розмінування, розвідку і таке інше. А також змінити принципи відповідності військових звань до посад, максимально уніфікувати. Іншими словами, полковник Генерального штабу, командування Сухопутних військ чи полковник, комбриг мають отримувати однакове грошове утримання. А ще обов’язковим має бути діюча система ротацій. Нині ця система не працює з багатьох причин. Зокрема через грошову нерівність посадових звань і окладів. А має бути так: полковник зі штабу органу управління видів чи родів військ через 2-3 роки служби пересувається на посаду командира бригади. Комбриг на кілька років на викладацьку роботу у військовий виш. Через кілька років – знову у війська. Надважливо, щоб офіцери і сержанти чітко знали реальну перспективу свого кар’єрного пересування.

— Нині багато хто з офіцерів відмовляється від нових посад в інших гарнізонах, часом від вищих, через відсутність житла на новому місці. Тож реформи, які планують реалізувати, можуть пробуксовувати, зокрема, через брак у розпорядженні начальників гарнізонів фонду вільного службового житла…

— Так, це має бути комплекс заходів, спрямованих на підвищення як рівня професійності офіцера чи сержанта, так і соціальної складової. Йдеться про активну розбудову інфраструктури гарнізонів, навчально-матеріальної бази військових частин. До речі, начальником Генерального штабу ухвалено рішення про масштабне будівництво у 2020 році сучасної інфраструктури на місці дислокації чотирьох бригад.

«Планується, що наступного року випробовуватимемо вертолітні лопаті вітчизняного виробництва»

Військовий бюджет 2020 є рекордним за всі роки незалежності нашої держави, але недостатнім для фінансування всіх нагальних потреб війська для його швидкого зміцнення. Які пріоритети ЗСУ з огляду на те, що у бюджеті суттєво збільшені видатки на розробку, модернізацію та закупівлю озброєння й військової техніки?

— Серед головних пріоритетів — зміцнення ракетних військ (закупівля модернізованих і нових ракетних комплексів), модернізація літаків, закупівля станцій контрбатарейної боротьби, артсистем, нових зразків озброєння та бронетехніки, окремих видів боєприпасів тощо.

— Йдеться про закупівлю зразків ОВТ й іноземного виробництва?

— Так, але ми передусім орієнтуємося на вітчизняного виробника. Якщо ж підприємства нашої «оборонки» не можуть запропонувати війську необхідне озброєння та військову техніку з певними характеристиками, тоді доведеться йти на іноземні ринки ОВТ.

— Відомо, що окремі вітчизняні підприємства «оборонки» дещо відстають від планів поставки у війська замовленої техніки. Тобто темпи технічного зміцнення війська залежать не лише від обсягу бюджетних видатків?

— На жаль, по окремих зразках техніки ситуація складна. Так, один з виробників бронемашин цьогоріч спромігся виробити для війська лише чверть від замовленої кількості одиниць техніки. Решту планує передати наступного року, але за новою ціною, вищою за цьогорічну. А іноземні партнери готові вже поставляти подібну техніку, яка не поступається за своїми характеристиками вітчизняним зразкам, а ціна нижча, ніж у прейскуранті на 2020 рік у нашого виробника…

— А який вихід бачите у ситуації з великим дефіцитом лопатей, особливо до Мі-24, адже єдиний виробник цих комплектуючих — у Росії?

— Нещодавно був на «Мотор Січі», вивчав перспективи вирішення цього питання і не лише. З високою вірогідністю можу сказати, що наступного року вітчизняний виробник надасть зразки вертолітних лопатей для проведення їхніх випробувань, після вдалого тестування їх постачатимуть у війська.

Розмову вів Дмитро Романюк

Читайте нас у Facebook
Інтерв`ю, Новини