Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 23 травня 2025 року Президент України присвоїв 38 окремій бригаді морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних…
Інформаційне агентство АрміяInform попросило командувача Сухопутних військ генерал-лейтенанта Олександра Сирського розповісти про зміни, які чекають на нашу армію наступного року. А ще – про нову систему кар’єрного зростання військових та інші кроки реформування на шляху до НАТО. Зрештою, у нас відбулась цікава розмова, присвячена перспективам розвитку Сухопутних військ – як їх бачить очільник цієї найпотужнішої складової Українського війська.
Розроблено стратегію розвитку Сухопутних військ до 2035 року
– Олександре Станіславовичу, за неповних чотири місяці перебування на посаді командувача Сухопутних військ ви вже встигли заробити славу «генерала, котрий ламає стереотипи»…
– Насправді, я набагато менше відповідаю тим характеристикам, якими мене наділили ваші колеги-журналісти, хоча хотів би зворотного, – усміхається Олександр Сирський.
– Дозвольте не погодитися… Ви розмовляєте англійською на зустрічах з іноземними партнерами і з підлеглими займаєтеся фізичними вправами в спортзалі. Можете впродовж дня зранку проінспектувати військову частину на Закарпатті, а ввечері побувати в ООС…
– Так склалося, що за роки війни журналісти як на Донбасі, так і в тилу – стали для армії тими людьми, без допомоги яких ми не змогли б донести до суспільства повну та об’єктивну інформацію про нашу роботу. Тому завжди радий поділитися з вами тим, що маю, і через ЗМІ донести до суспільства інформацію як про наші здобутки, так і про плани на майбутнє.
– Пане генерале, раніше українцям розповідали про програму реформування Збройних Сил, результати якої для пересічного громадянина мали дещо розмитий вигляд віддаленої, не вельми зрозумілої перспективи. Окрім таких очевидних речей, як харчування і речове забезпечення військових…
– Частково з вами згоден. Але тепер маємо план розвитку війська на короткострокову перспективу, і можемо відкрито говорити про те, що в армії відбувається нині і якими станемо вже завтра.
– Поясніть, для чого потрібно той план реформування армії, який вже мали, дробити на частини й деталізувати на найближчі 2-3 роки?
– Наразі розроблено Стратегію розвитку Сухопутних військ ЗСУ до 2035 року. Це документ, який розкриває концептуальні засади розвитку армії на довгострокову перспективу, визначає її стратегічний курс. А програма розвитку Сухопутних військ на найближчі роки – це той інструмент, який є найпотрібнішим, аби Україна зберегла свою незалежність. Вона деталізує перший етап стратегічного курсу розвитку армії і фактично визначає пріоритети, що дозволять якнайшвидше досягти стандартів та критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО. Гадаю, на шостому році російської агресії не потрібно пояснювати, чому євроатлантична перспектива для України є надважливою. Докладно зупинюсь на цьому аспекті.
Українська нація у 2014 році зробила свій вибір на користь суспільства, яке керується свободою, демократією і законністю: на користь Європи й НАТО. Саме в цьому напрямку рухаємося відтоді.
Тому для нас членство в Альянсі – це не тільки цивілізаційний вибір, а й життєва необхідність для існування незалежної України.
– Але окрім згаданої Стратегії, існує Програма розвитку Сухопутних військ ЗСУ на період до 2020 року. Що вона передбачає?
– Вона передбачає комплекс заходів, спрямованих на створення військових частин (підрозділів), які будуть боєздатними, мобільними, якісно підготовленими, всебічно і повністю забезпеченими всім необхідним. Такі стислі терміни визначені тому, що перед нами стоять два основні завдання. Перше – у нас має бути армія, здатна швидко реагувати на реальні й потенційні загрози державі. Друге – слід якнайшвидше досягти стандартів, необхідних для набуття членства в НАТО.
Ці першочергові завдання потрібно виконати невідкладно!
J-структура на всіх рівнях виключить дублювання функцій
- А які пріоритети в реформуванні Сухопутних військ ЗСУ?
- Передусім це розвиток системи управління на основі натовських стандартів НАТО і вдосконалення системи оборонного планування та управління ресурсами, зокрема людськими – тобто діючими військовими і резервістами. Важливою ціллю є набуття спроможностей військових частин для гарантованої відсічі збройної агресії проти держави та участі в заходах міжнародної безпеки. Ближчим часом слід трансформувати систему логістики Сухопутних військ у межах створення єдиної системи логістики ЗСУ та вдосконалення медичного забезпечення відповідно до підходів Альянсу. Не на останньому місці серед першочергових завдань і розвиток системи територіальної оборони, а отже – і професіоналізація армії та створення необхідного військового резерву Сухопутних військ.
– Нині точиться багато суперечок у ЗМІ про доцільність переходу органів військового управління на J-структуру. Яка ваша думка щодо цього?
– Це найнеобхідніша річ, яка на всіх рівнях виключить дублювання функцій і забезпечить чітку вертикаль, узвичаєну у збройних силах держав-членів НАТО. Ми нарешті суттєво зменшимо кількість документів, наказів і розпоряджень, вказівок та рекомендацій, звітів і донесень, більшість яких неможливо відпрацювати фізично.
На найближчу перспективу сплановано завершення трансформації системи військового управління в усіх Збройних Силах України.
Ми нарешті суттєво зменшимо кількість документів, наказів і розпоряджень, вказівок та рекомендацій, звітів і донесень, більшість яких неможливо відпрацювати фізично
– Яким буде наступний крок після переходу військового управління в Сухопутних військах на J-структуру?
– За його результатами реалізують принцип відокремлення функцій щодо формування, підготовки, розвитку військ, технічного оснащення й усебічного забезпечення – від функцій управління їх застосуванням (тобто бойовою роботою).
Ці дві функції розділять між різними органами військового управління Сухопутних військ.
– Розкажіть про цей розподіл докладніше?
– На Командування Сухопутних військ покладатимуть наступні завдання:
- підготовка військ (сил);
- організація відновлення боєздатності;
- формування і підготовка резервів;
- безпосереднє керівництво територіальною обороною у військово-сухопутних зонах відповідальності;
- розвиток Сухопутних військ ЗСУ;
- адміністративне управління оперативними командуваннями.
– А що тоді робитимуть чотири оперативних командування Сухопутних військ: «Схід», «Захід», «Північ» та «Південь»?
– На управління оперативних командувань покладатимуть завдання з планування й управління підпорядкованими їм силами й засобами під час підготовки та ведення операцій і бойових дій. Також – планування й управління територіальною обороною у військово-сухопутних зонах відповідальності й комплектування ЗСУ та інших військових формувань людськими ресурсами, транспортними засобами. Проте, я переконаний, що недостатньо провести згадані зміни. Змінюватися повинні насамперед ми самі: генерали, офіцери, сержанти, солдати. Змін потребує система військової освіти і кар’єрного зростання тощо. Наприклад, вивчити англійську мову недостатньо для того, щоб перетворитися на сучасного офіцера нової української армії. До цього мають нанизатися впровадження інформаційних технологій, переведення системи зв’язку на цифрову платформу, що дозволить удосконалити та забезпечити надійне управління, розуміння місця і ролі сержанта в реформованій армії й багато іншого.
– Олександре Станіславовичу, щиро дякую за цікаву розмову!
