У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
До 140-річчя від дня народження Йосипа Джугашвілі (Сталіна) волгоградське (раніше — сталінградське) відділення Компартії РФ відкрило йому погруддя. Цього року це вже 12-й пам’ятник, зведений у Росії кривавому «вождю всіх народів». І це абсолютний рекорд останніх років (до цього був 2016 року — 8 пам’ятників).
Як повідомляє інформаційний ресурс «Блокнот Волгограда», ініціаторами відкриття пам’ятника у Волгограді стали місцеві комуністи, зокрема віцеспікер регіонального парламенту. Згідно з результатами опитування, проведеного ресурсом «Блокнот Волгограда», 90,98 % його читачів схвалюють і підтримують акцію… Показово, як під впливом офіційної пропаганди РФ змінюються настрої суспільства. Нагадаємо, що в судовому рішенні Конституційного суду Російської Федерації від 30 листопада 1992 року чітко констатувалося: «У країні протягом тривалого часу панував режим необмеженої, що спирається на насильство, влади вузької групи комуністичних функціонерів, об’єднаних у Політбюро ЦК КПРС на чолі з генеральним секретарем ЦК КПРС».
Перелік злочинів радянського режиму за всі роки, починаючи з 1917 року, досить великий, він включає безліч подій і містить багато сторінок. Тож наведемо список найбільших злочинів комуністичного режиму, складений Науково-інформаційним і просвітницьким центром міжнародного товариства «Меморіал»:
- Організація «червоного терору», коли згідно з постановою Радянського уряду 5 вересня 1918-го впроваджено практику взяття заручників, позасудових розстрілів та організовано концтабори для «соціально-чужих» верств населення й політичних супротивників.
- Масові репресії проти селян — «розкуркулення», виселення, арешти та розстріли за ухвалами трійок повпредств ОГПУ 1930-1931 рр.
- Організоване Сталіним і Політбюро ЦК ВКП (б) масштабне вилучення зерна для засипання в державні сховища та продажу за кордон, що спричинило штучний голод, від якого загинуло в СРСР від 7 до 12 млн людей, зокрема від 3,5 до 4,5 млн — в Україні у 1932-1933 рр.
- Масові арешти та розстріли за «куркульської» операції НКВС — розстріли згідно із заздалегідь наміченими квотами. Липень 1937 – листопад 1938 рр. (Заарештовано 767 397 осіб, з них 386 798 розстріляно).
- Масові арешти та розстріли за національною ознакою у межах «національних операцій» НКВС (німецької, польської, «харбінської», латиської тощо). Документи 1937 – листопад 1938 рр. (Заарештовано близько 350 тис. осіб, з них 250 тис. розстріляно).
- Масові арешти та розстріли громадян Монголії, проведені радянським НКВС. 1937-1938 рр. (Заарештовано близько 25 тис. осіб, із них близько 20 тис. розстріляно).
- Репресії проти членів сімей засуджених за «зраду батьківщині». В період 1937-1938 рр. як «членів сімей зрадників батьківщини» було заарештовано понад 18 тис. жінок і 25 тис. дітей були поміщені в дитячі приймальники НКВС.
- Розстріли та засудження за «розстрільними списками», коли міра покарання визначалася не судовими органами, а самим Сталіним і його найближчими соратниками з Політбюро: Молотовим, Ворошиловим, Кагановичем, Ждановим, Мікояном тощо.
За лютий 1937 – жовтень 1938 рр. були винесені санкції на засудження за 383 списками, що містять 44 тис. прізвищ, з них 39 тис. — до розстрілу.
- Санкція Сталіна про застосування в НКВС у ході слідства «заходів фізичного впливу» — тобто тортур і катувань. Телеграма, підписана Сталіним 10 лютого 1939 р., підтвердила «правомірність» практики, яка стала нормою ще в 1937 р.
У пізніші роки Сталін продовжував давати вказівки про застосування тортур, наприклад під час «справи лікарів» у 1952-1953 рр.
- Висновок «Пакту про ненапад з Німеччиною» та підписання секретного протоколу про розмежування сфер впливу СРСР і Третього Рейху. Згідно з цим таємним протоколом СРСР почав проводити акти захоплення сусідніх територій і як союзник Гітлера брав участь у розгромі державності Польщі, почав війну з Фінляндією, окупував Латвію, Литву, Естонію, Бессарабію. У результаті СРСР звинувачений міжнародною спільнотою у проведенні агресивної експансіоністської політики та виключений з Ліги Націй. Серпень 1939 – літо 1940 рр.
- Санкціоновані Сталіним і Політбюро ЦК ВКП (б) масові депортації цивільного населення за «класовою» і національною ознаками:
— Виселення польських громадян із території Західної України та Західної Білорусі 1939-1940 рр.
— Виселення громадян із країн Балтії та Молдови в травні – червні 1941 р.
— Виселення німців, калмиків, чеченців та інгушів, карачаївців, кримських татар та інших народів у 1941-1945 рр.
— Виселення з країн Балтії та Молдови в 1949 р. «куркулів».
— Виселення українців у другій половині 1940-х років «за пособництво УПА».
- Масовий розстріл військовополонених польських офіцерів і цивільних осіб за рішенням Політбюро ЦК ВКП (б) від 5 березня 1940 р. У квітні-травні 1940 р. органи НКВС у Катині, Мідному і Харкові розстріляли 21 857 польських громадян.
- За вказівками Сталіна проведено розстріли без суду ув’язнених у тюрмах восени 1941 року: в Орловській в’язниці, в московських в’язницях, в Куйбишеві.
- Санкціоновані особисто Сталіним акти індивідуального терору — таємні політичні вбивства, здійснені КДБ за кордоном і в СРСР.
- Організовані за вказівками Сталіна радниками МДБ СРСР показові судові процеси в Угорщині, Болгарії та Чехословаччині в 1949-1952 рр.
Підготував Руслан Ткачук
