У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Сьогодні, 20 грудня, український оперний співак і воїн – Герой України Василь Сліпак мав би святкувати 45-й день народження… Однак о шостій годині ранку 29 червня 2016 року під смт Луганське Бахмутського району Донецької області від ворожої кулі калібру 12.7 мм, випущеної снайпером, його життя обірвалося.
Василь Сліпак ‒ співак зі світовим ім’ям та унікальним голосом. Співаки з таким діапазоном, які добре співають і високим, і низьким голосами, народжуються раз на століття. Він здобув блискучу кар’єру оперного соліста Паризької національної опери. Та коли на його Батьківщину вдерся ворог – змінив сцену на холодний бліндаж.
На фронт пішов добровольцем, взявши позивний «Міф» — скорочення від Мефістофель з його улюбленої опери «Фауст». Та спів не полишав і під час чистки зброї, і коли їхав на завдання. На позиціях не раз лунав у його виконанні Гімн України та повстанські пісні.
Василь Сліпак тричі був на фронті. Уперше поїхав на війну в травні 2015-го. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку в складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Удруге поїхав на фронт у вересні того ж року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа. Перебуваючи на передовій, перекладав французькою мовою сценарій українського фільму «Ми воїни».
На запитання журналістів, як вдалося так швидко освоїти військову справу, співак сказав: «Я раніше не служив. Навчався в консерваторії, де не було навіть військової кафедри. Але всьому навчився на місці. До умов звик швидко. Єдине, до чого звикнути неможливо, — до втрат…»
У червні 2016 року Василь знову поїхав на Донбас, планував залишитися там на пів року, але 29 червня загинув у бою від кулі ворожого снайпера. Його загибель для всіх, хто знав Сліпака, була, як блискавка, як гучний постріл.
Згодом Василя Сліпака нагороджено орденом «За мужність» I ст. (посмертно), він став першим Героєм України серед добровольців. Похований на Алеї героїв Личаківського цвинтаря Львова.
Після загибелі Сліпака на його честь у Києві та Заході країни назвали вулиці та сквери.
У Києві на розі Андріївського узвозу і вулиці Боричів Тік створили Культурно-мистецький сквер імені Василя Сліпака, тепер це місце культурно-мистецького відпочинку киян і гостей столиці, де свої кращі твори презентують українські музиканти. До того його іменем названо вулицю у Тернополі, сквер у Львові, Калуші, Кам’янці-Подільському.
Нині воїна-співака згадують не лише в Україні, а й у Франції, де він жив і працював. У Парижі Василь Сліпак заснував волонтерську організацію «Українське братство», яке донині передає гуманітарну допомогу на передову та сім’ям загиблих.
…Сьогодні йому б виповнилося 45 років – найпродуктивніший час для артиста. Він міг заспівати ще не одну оперу. Але не встиг. Василь зробив свій вибір… А нам лишається пам’ятати і продовжувати його справи, стверджуючи життя!
Підготувала Наталія Ткачук
