Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У росіян починає підгорати, адже Туреччина відкрито заявила, що підтримуватиме лівійський Уряд національної Єдності (УНЄ), який визнає більшість країн світу й ООН.
Проти УНЄ воюють сепаратисти з так званої ЛНА – лівійської національної армії генерала Халіфи Хафтара, якого підтримує Москва коштами, озброєнням і навіть бійцями – «їхтамнєтами» з ПВК Вагнера.
Росія заперечує присутність у Лівії головорізів своїх ПВК, на що представники УНЄ Лівії та авторитетні світові ЗМІ готові надати навіть списки прізвищ цих бойовиків, де їх зазначено 600-800 осіб.
Інформація про те, що турецький президент Реджеп Таїп Ердоган, виступаючи на пресконференції з лівійського питання, не став заперечувати, що Анкара вивчає деталі плану щодо введення військових до цієї північноафриканської країни.
Російські медіа почали заявляти, що подібне рішення турецького президента ухвалене на підставі «відвертих фейків» про присутність в Лівії бойовиків – «вагнерівців». Російський «експерт-міжнародник» Олександр Малькевич, який ще називає себе президентом «Фонду захисту національних цінностей» (!!!) в інтерв’ю російському виданню «Народные новости» заявив: «…нам (Росії. – Авт.) послан очень тревожный сигнал. Уже целый ряд стран, включая Грецию и Египет (брехня, жодних заяв не існує. – Авт.), выразили свое негодование и возмущение по поводу соглашения председателя ПНС Ливии Сарраджа с Эрдоганом. По сути, иностранное государство, которое даже не граничит с Ливией, готово присылать каких-то военных советников и воинские соединения (це саме те, що наразі й коїть у Лівії РФ. – Авт.) Это еще раз показывает, что сегодня не работают никакие международные структуры, включая ООН, – зазначив Малькевич. – Все страшилки про российских хакеров, вмешательство Москвы в различные выборы и российские ЧВК распространяются для того, чтобы с их помощью навязать американское вооружение, программно-технические решения, ЧВК».
Тобто вже підтверджені і доведені російські воєнні злочині РФ продовжує заперечувати. Це відбувається тому, що маючи досвід дій у Сирії, турецькі військові не церемонитимуться з російськими «іхтамнєтами», і конфлікт у північноафриканській країні дуже швидко наблизиться до врегулювання. Тому це дуже невигідно Росії, представники якої воюють на боці генерала Хафтара.
