«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Декому з нас довелося робити це вперше: орудувати пилою, махати сокирою, заготовляючи кубометри дров для польових кухонь та пічок-буржуйок. Здебільшого, ми лише читали про це, дивуючись детальним описам ниючих до заніміння рук та злізаючих кривавих мозолів. Це було в минулому, в доармійському житті, де ці навички не були корисними для офісних клерків, програмістів, художників, вчителів математики, учнів шкіл та студентів престижних вузів. Але тут цей процес перетворився на щось буденне. Хочеш їсти? То нарубай дров, принеси води… Базовий табір піхотинців. Літо 2014 року. Окрема механізована бригада СВ ЗС України. Це сюжет фото з експозиції фотовиставки «Одна війна – одна нація – два погляди». Це спільний проект спеціальних кореспондентів АрміяInform та журналістки міжнародного фотоагентства «SIPA PRESS» Гаель Жірб.
У Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України в Києві всі бажаючі кияни та готі міста мають унікальну можливість переглянути близько 80 світлин які показують війну на Донбасі в контексті двох поглядів на неї. Глядачі можуть критично подивитися на реальність, у якій живе окрема частина українського соціуму останні п’ять років.
Декілька свіжих світлин з експозиції та історії про них
Усе ж, десь глибоко всередині, ми усі трішечки діти. Ми не втратили здатності щиро радіти життєвим дрібничкам. Не важливо, чи то буде неквапливе ранкове гоління в неділю, чи машинка на радіо керуванні, яку купив сину, а бавишся нею сам. Чи як от гітара соліста гурту «МЕРІ», які щойно давали концерт для піхотинців у зруйнованому терміналі краматорського летовища. Краматорськ. Зима 2014 року. Добровольчий батальйон.
Кузьмичеві клопоти – бажання зготувати для товариства малосольних огірків. Тут, заледве за 200 метрів від позицій бойовиків, на нашому передньому краї оборони. Кузьмичем цього дядька з Івано-Франківщини охрестили бойові побратими. В «миру» – майстер-будівельник. На передовій – вправний користувач великокаліберного кулемета ДШК. Однак, зараз він – майстер-шеф місцевої кухні, який творитиме особливу домашню магію: готуватиме малосольні огірки, зібрані на закинутих городах. Луганщина. Початок літа 2015 року. Окрема гірсько-штурмова бригада СВ ЗС України.
