Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
Що робили 50 школярів на десантному CQB і чому «совковий» підхід до допризовної підготовки небезпечний для здоров’я?
Гадаєте, неможливо відірвати підлітка 14-15 років від комп’ютерних ігор-шутерів, де він відчуває себе до біса крутим, валить ворогів десятками, віртуозно володіє всіма видами вогнепальної зброї, є сильним і витривалим? Звісно, це не легко. Але, за наявності цікавої ідеї, правильного бачення перспектив, залучення небайдужих ентузіастів своєї справи та підтримки громадськості, відірвати підлітків від віртуальних полів битв цілком реально! Це доведено у Львові, де днями відбулися другі міські змагання на Кубок з виконання тактико-вогневих вправ серед школярів.
Більш детально про цю подію кореспонденту АрміяІnform розповів головний суддя змагань, керівник навчально-виховного центру «Гайдамацька Січ» Вадим Кіров.
Стара система пручається змінам?!
Отже, що собою являє Кубок Львова з тактико-вогневих вправ серед школярів? Це практичний захід, який було присвячено до Дня Збройних Сил України. Ідея проведення навіяна поточною ситуацією в країні та сферою діяльності громадських активістів – військово-патріотичним вихованням нового покоління. Цього року до організації Кубка долучились відразу чотири групи соціально активних людей. Окрім навчально-виховного центру «Гайдамацька Січ», доєднались громадські об’єднання «Народна Самооборона Львівщини», «Українська Тактика» (м.Київ) та «Ветерани АТО за реальні зміни». За участю представників цих об’єднань під час шкільних канікул у Карпатах відбуваються табори-вишколи, де діти в рамках навчально-виховної програми практично опановують базові знання з військової підготовки.
Слід зазначити, що сама подія відбулася у Львові на території окремої десантно-штурмової бригади.
– Перші такі змагання ми провели ще рік тому спільно з управлінням міської освіти, – розповідає Вадим Кіров. – Але цього року, через низку форс-мажорних організаційних моментів, вирішили проводити їх самі. Торік було 24 команди учасників, з яких попередню підготовку пройшли тільки дві. Цього року команд було вдвічі менше, але вже всі юнаки та дівчата були практично готові до змагань! Крім того, до нас приєдналося ще дві команди з області. Одна з яких, зі Стрийщини, навіть виборола друге місце. До слова, декілька команд, які мали взяти участь у змаганнях, з невідомих причин, не відпустили директори шкіл. Серед них команда львівської школи, яка торік виборола на змаганнях перше місце.
Керівник НВЦ «Гайдамацька Січ» припускає, що таке ставлення з боку освітян – це матеріальне свідчення того, що стара система шкільної роботи із молоддю пручається, не бажаючи поступатись новим прогресивним ідеям у галузі військово-патріотичного виховання. Якщо 2018 року було залучено 24 команди, то цього року загалом зібралося лише близько 50 юнаків та дівчат, що навчаються в 10-11 класах.
Солдат ХХІ століття – не гарматне м’ясо!
Зі слів Вадима Кірова, командування військової частини львівських «марунових беретів» буквально за годину зорієнтувалось у розв’язанні проблемного питання. І не лише дозволило використовувати свій CQB-майданчик, але й організувало для школярів-учасників Кубка додаткові екскурсії територією бригади. Також військові розгорнули виставку стрілецької зброї, що є на озброєнні українського десанту.
– Основне завдання наших вишколів і змагань, – говорить Вадим Кіров. – Дати зрозуміти школярам старших класів, що військова підготовка повинна і може бути цікавою. Що цей процес не має нічого дотичного до «совкової» муштри на плацу, механічного розбирання-збирання макета автомата Калашнікова, чи сумнівної, на погляд сучасної техніки, практичної стрільби, «розваги» із пневматичною гвинтівкою в підвальному шкільному тирі. Важливо, щоб наші діти змалку розуміли, що сучасний український військовий – це не позбавлений власних думок та ініціатив «шматок м`яса», як це було в Радянській армії. Ми культивуємо у молоді розуміння і цілий комплекс мотивацій того, що сучасний солдат Збройних Сил України – це висококласний, тренований фахівець своєї справи, завдання якого перемагати ворога, а не героїчно гинути. Крім того, ми навчаємо працювати в команді, розуміти один-одного, довіряти товаришу, працювати на здобуття спільного результату. Жодна «класична» шкільна програма з допризовної підготовки на це не орієнтована.
Збройова культура для підлітків як продиктована часом необхідність
Як підготувати підлітка до участі в подібних змаганнях? Звичайно, це справа не одного дня. Однак, є секрет успіху – дайте йому в руки зброю, делегуйте більше відповідальності і спонукайте діяти! На цьому наголошує головний суддя змагання Вадим Кіров.
Річ у тім, що всі потенційні учасники Кубка проходять попередній вишкіл, використовуючи страйкбольні «електроприводи». Фактично ззовні це точні копії реальних бойових штурмових гвинтівок та пістолетів. Тільки приводяться у дію вони за допомогою електродвигунів, а стріляють пластиковими кульками калібру 6 міліметрів. Втім, і така зброя може наставити синців, вибити зуба чи наробити якогось іншого лиха, попади вона в руки несвідомого і непідготовленого.
Тому молодь насамперед на серйозному рівні дізнається про культуру зброї, про моральні принципи і «червоні лінії» для тих, хто тримає в руках смертоносне залізо. Заняття проводять досвідчені інструктори, які брали участь у бойових діях, допомагали становленню сучасних українських спецпідрозділів і які знайомі із новітніми західними методиками.
– У кращому випадку шкільна програма передбачає сценарій, який можна описати, як «рівняйсь-струнко, три набої в бік мішені», – говорить Вадим Кіров. – Але такий підхід може наробити більше шкоди, ніж користі. Оскільки молодь не отримує головного – розуміння важливості поваги до зброї. Якщо пощастить, і школа раз на рік організує польові заняття зі стрільбою на полігоні, то діти приїжджають туди абсолютно неготовими. Вони не знають, як тримати зброю, як поводитися з нею, як вести вогонь. Оскільки теорію допризовної підготовки не підкріплює постійна практика, вона має властивості вивітрюватись з юних голів з шаленою швидкістю. А це небезпечно.
Ще одна «фішка», як кажуть організатори змагань, ґрунтується на комплексному тренуванні. Юнаки та дівчата здобувають навички з безпечного володіння стрілецькою зброєю, тактичного пересування, усвідомлення важливості командних форм роботи. Нічого не нагадує?! Звісно, це те, чому вчать уже у війську. Але базові знання щодо цього напрямку можливо вивчати ще в школі!
З відео брифінгу на CQB, але без «читерських» лазерів!
Організатори змагань вирішили по-сучасному ставити завдання всім учасникам Кубка. Виходу на дистанцію виконання вправ передував справжній комбат-брифінг. Для найкращого розуміння майбутнього завдання, учасникам змагань було запропоновано переглянути завчасно підготовлене відео, де команда з чотирьох бійців «зачищає» від противника кімнати на CQB-майданчику.
До слова, CQB(Close Quarters Battle) в перекладі з англійської – бій в обмеженому просторі. Іноді застосовують термін CQC (Close Quarters Combat). Поняття взяте із військової термінології армій країн НАТО і означає відпрацювання вогневого контакту з противником в умовах бою в місті, всередині будівель, в обмеженому просторі тощо. Відповідно, застосовують певний арсенал озброєння, специфічну тактику дій бійців.
Отже, команди, у складі яких було чотири учасники, мали можливість побачити, як правильно виконувати всі елементи вправ, за які можна отримати бали, або за невиконання яких навпаки позбутись шансів на перемогу. А оцінювали дії школярів за багатьма параметрами. Бали виставляли навіть за правильне тримання зброї. Оцінювався прохід команди до точки перед розходженням двійок, робота командира, злагодженість дій, виконання наказів, час виконання вправи, дії на вогневому рубежі. Штрафні санкції накладали за порушення правил техніки безпеки, або правил поведінки під час змагань, невиконання вправ на етапі, перевищення часу виконання вправи тощо. На все команда мала 70 секунд часу: зайти на CQB-майданчик, розділитися, прикриваючи один-одного пройти кімнати і «знищити» паперові мішені. Ще одним обмеженням, яке ставило всіх у рівні умови, стала заборона на використання лазерних цілевказівників та коліматорних прицілів. Учасники змагання повинні були вести вогонь лише з використанням прицільних пристроїв своєї страйкбольної зброї.
Кубки, медалі й… нарукавні патчі
Для підлітків дуже важливим моментом є візуалізація їхніх успіхів. Отже, урочисте нагородження команд-переможців Кубка Львова з тактико-вогневих вправ серед школярів відбувся в нещодавно відкритому у Львові Будинку воїна. Школярів привітали зі святом ветерани-десантники війни з Росією Олег Височанський, Віталій Свінціцький та Дмитро Чепурний.
А сходинки на п’єдесталі пошани розподілилися так: із 42 учнів-учасників, що входили до 8-ми міських та 2-х обласних команд, І місце посіла команда ліцею № 93 м. Львова, ІІ місце – команда із села Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини , ІІІ місце – Львівська лінгвістична гімназія.
Кожна команда-переможниця була відзначена кубком та медаллю. А на додачу юні бійці отримали на згадку… нарукавні патчі Десантно-штурмових військ ЗС України та футболки.
Зі слів представників оргкомітету, попри всі перепони, практика проведення таких заходів триватиме. Передбачено, що такі змагання стануть щорічними, із залученням до них якомога більшої кількості учасників з міста та області. А надалі організатори прагнуть вивести такі військово-патріотичні молодіжні заходи й на всеукраїнський рівень.
