Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Реформування Збройних Сил України поставило нові завдання перед Профспілкою щодо захисту прав фахівців без погонів, їхніх соціальних гарантій. Саме про це розмова з головою Профспілки працівників ЗСУ Валерієм Добровольським.
— Валерію Петровичу, допомагає чи заважає роботі профспілки специфіка вашої галузі?
— Профспілка працівників Збройних Сил України — структура специфічна. Тут діють і Військові статути, і Кодекс законів про працю. У Профспілці наразі близько 27 тисяч членів, об’єднаних у 6-ти територіальних комітетах відповідно до структури ЗСУ. Профспілка відкрита для всіх працівників військових частин, організацій, установ, підприємств, товариств, об’єднань і асоціацій, що діють на території України, незалежно від їхньої відомчої належності та форм власності, які визнають Статут Профспілки, мету, завдання та принципи її діяльності.
Зрозуміло, від працівників Центрального комітету профспілки вимагається високий професіоналізм, а від профактивістів і голів профкомів — глибокі знання. Потрібно володіти чималою юридичною базою, аби професійно вести діалог із соціальними партнерами на різних рівнях — Кабміном, Міністерством оборони, фондами соцстраху. І ми робимо все можливе, щоб соціальні гарантії, ухвалені раніше, збереглися й надалі.
— Як складаються відносини із соціальними партнерами?
— Зрозуміло, що шлях до гідного життя працівників непростий. І що реформи — завжди болісно. Але, без сумніву, потрібно змінюватися. Безсумнівно, що ключовим у проведенні реформ у ЗС України має бути принцип справедливості. Що потребує ефективної співпраці влади, роботодавців і Профспілки.
Із соціальним партнером — Міноборони — намагаємося вибудовувати добрі партнерські відносини в питаннях обстоювання соціально-економічних прав працівників ЗСУ. Свого часу створено Галузеву двосторонню соціально-економічну раду. Від роботодавців її співголовою є перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак, як і голова профспілки ПЗСУ — відповідно. Вже відбулося 15 засідань цієї ради, де ми вирішували важливі питання діяльності військово-оборонного комплексу.
Укладено нову Галузеву угоду на 2019–2023 роки, підписану керівником оборонного відомства і головою Профспілки працівників ЗСУ. Цей документ встановлює засади соціального діалогу, визначає узгоджені позиції і дії сторін, спрямовані на співробітництво з питань регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.
— Що в новій Галузевій угоді враховано? Які соцгарантії збережені?
— Осучаснено всю риторику взаємовідносин. Ця угода дала змогу нашим найманим працівникам через колективно-договірні процедури на місцях не звужувати, а навпаки покращувати свої соціально-захисні зобов’язання в трудових колективах, військових частинах, установах, організаціях.
— Як охарактеризуєте стан колективно-договірної роботи?
— Колективний договір виконує узгоджувальну функцію в регулюванні трудових відносин, оскільки інтереси їхніх суб’єктів, зокрема найманих працівників і роботодавця, за своєю суттю діаметрально протилежні. Працівники зацікавлені у високому рівні оплати праці, встановленні гнучкого режиму робочого часу, додаткових пільгах, гарантіях. А інтереси роботодавця спрямовані на максимальний прибуток за найменших затрат. Щоб урегулювати ці «протилежності», і слід укладати колективний договір, методом компромісів і поступок можна владнати ключові проблеми трудових відносин. Докладна регламентація спірних питань у договорі під час переговорів сприяє запобіганню конфліктам і слугує стабілізатором прав роботодавця й працівників.
Усього колективними договорами охоплено біля 50 % працівників ЗСУ, які є членами нашої Профспілки. Це невелика кількість, але й не катастрофічна проблема, адже згідно з законом про колдоговори й угоди, колективний договір поширюється на всіх найманих працівників.
— Чи були зустрічі з новопризначеним Міністром оборони України?
— Поки що ні. Як голова Профспілки тісно співпрацюю з першим заступником міністра оборони, Департаментом військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики МОУ, Головним управлінням морально-психологічного забезпечення ЗСУ.
‑ Який стан справ із підвищенням розміру оплати праці цивільним працівникам?
— Виділений у 2019 році Міноборони ресурс на оплату праці працівників дає можливість забезпечувати виплату заробітної плати в середньому на рівні 7917 грн, що на 16,8 % більше, ніж торік. Зарплату працівникам бюджетної сфери Збройних Сил виплачують своєчасно й у повному обсязі, заборгованості немає.
— Що вас як голову Профспілки найбільше турбує?
— Особливу увагу слід надати первинним (їх 273) профорганізаціям — середовища, де саме формується й реалізується профспілкове членство. Звісно, рівень роботи тут залежить не тільки від активності, принциповості голови, а й від правової захищеності та фінансової незалежності його самого.
Важливим є визначення в трудовому середовищі неформальних лідерів, організація їхнього навчання й залучення до профспілкової роботи, що має значно активізувати діяльність первинки і сприяти підвищенню її авторитету.
А від того, як ставиться роботодавець до Профспілки, багато в чому залежить і профспілкове членство. Один керівник не розуміє, для чого потрібна Профспілка і не сприяє її створенню. Інший — мудріший, компетентний керівник, — розуміє необхідність профспілки. З її допомогою він вирішує не тільки соціальні завдання, а й виробничі. Там, де керівник розуміє значення профспілки як представника інтересів найманих працівників, вони разом вирішують проблеми поліпшення умов праці, створюють комфортні умови праці на засадах колективно-договірного регулювання, там немає проблем із профспілковим членством і морально-психологічний стан у таких колективах набагато кращий.
— Значна кількість порушень трудових прав працівників у Збройних Силах України стається через правову некомпетентність роботодавців — командирів військових частин, установ, організацій.
‑ Так. Це питання ми обговорювали під час ІІІ Пленуму профспілки працівників Збройних Сил України, який відбувся у листопаді.
Одна з головних причин — часто змінюється керівний склад військових частин. Офіцери не обізнані з Трудовим кодексом, трудовим правом. Військові юристи, котрі там служать, свої акценти роблять на військову тематику, а проблеми цивільних працівників їх, на жаль, мало цікавлять.
Досить часто багато зусиль витрачаємо на переконання, що до особового складу Збройних Сил (ст. 5 Закону) відносяться також працівники ЗСУ.
У тих колективах, де керівник розуміється на цих питаннях, він використовує цей майданчик перемовин для забезпечення нормальних соціальних взаємовідносин. І тут немає проблем. А якщо вони й виникають, то відразу вирішуються.
— Які порушення прав працівників найчастіше зустрічаються?
— Вони всім добре відомі. Це порушення процедури під час звільнення, несвоєчасна виплата заробітної плати, неповне забезпечення спецодягом, брак безпечних умов і охорони праці, відповідних житлових умов, проблеми з медичним і санаторно-курортним забезпеченням.
Також на підприємствах оборонної галузі зберігається тенденція до зростання заборгованості із зарплати. Сьогодні цей показник сягнув позначки 17,8 млн гривень.
До речі, до сфери управління Міноборони належить 111 суб’єктів господарювання, з яких:
21 – перебувають у стані ліквідації за рішенням органу управління;
11 – у стані реорганізації;
9 – у процедурі банкрутства;
15 – розміщені на тимчасово окупованій території.
До економічно активних підприємств належать 55 суб’єктів господарювання. Профспілковим рухом охоплено незначну кількість держпідприємств (близько 30 %). Існує заборгованість із зарплати на 16 підприємствах, яка у І півріччі 2019 року зросла на 1 713 тис. гривень переважно за рахунок Концерну «Техвоєнсервіс» (1,616 тис. грн).
Повністю погашена заборгованість із виплати зарплати Західним управлінням капітального будівництва Міноборони (обсягом 126,2 тис. грн), ДП «Центр правового аналізу та супроводження» (16,7 тис. грн), ДП «Львівське будівельне управління» (288,3 тис. грн), ДП «703 металообробний завод котельного обладнання» (126,0 тис. грн).
На кожному підприємстві, де є заборгованість із зарплат, складено і затверджено за погодженням з профспілковими органами графіки її погашення. На цей час виконали графіки 7 з 11 підприємств.
— Якими мають бути аргументи, щоб роботодавець охоче йшов на співпрацю із профспілкою?
— Я б порівняв взаємодію сторін соціального партнерства із веслувальниками в одному човні. Якщо вони працюють злагоджено, то й човен на воді тримається впевнено. А якщо між партнерами немає домовленості і вони не прагнуть до неї, це безперечно позначається і на колективі. Щоб рух був зручним, надійним і безконфліктним, потрібні зрозумілі, чіткі домовленості та правила, неухильне їхнє виконання.
Співпрацюючи з профспілкою, роботодавець отримує соціального партнера, який діє у відповідності із законом і несе всю повноту відповідальності, помічника у вирішенні соціальних та особистих питань працівників і запобігання трудовим конфліктам (спорам).
— Валерію Петровичу, заглянемо у перспективу: чи почуватимуться люди соціально захищеними після реформи у Збройних Силах?
— Відповідаючи на питання, процитую Міністра оборони Андрія Загороднюка: «Ми взагалі змагаємося за кадри. І ЗСУ будуть настільки сильними — наскільки у нас сильні кадри…»
Усі ми чекаємо від реформи позитивних зрушень. І, на мій погляд, для загальної користі слід об’єднати зусилля керівництва Міноборони, Генштабу та Профспілки. Щоб Збройні Сили отримали новий поштовх для розвитку, який забезпечить створення нових робочих місць, поліпшить соцзахист працівників. Упевнений: на хвилі реформ нам потрібен конструктивний соціальний діалог.
— Щоб ви побажали спілчанам із нагоди Дня Збройних Сил України?
— Нині Україна пишається своїм військом і довіряє йому. Адже фактично наново відродившись в умовах війни, українська армія пройшла горнило випробувань, зміцніла, набула безцінного бойового досвіду і впевненості у своїх силах і зламала загарбницькі плани озброєного до зубів ворога.
У цей святковий день бажаємо Вам і Вашим родинам козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, незламної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій і гарний настрій завжди крокують поряд. Мирного неба, міцного здоров’я, благополуччя та процвітання нашій державі!
Слава Україні!
Розмову вела Тетяна Рубан, АрміяInform
У своєму зверненні 28 березня Володимир Зеленський торкнувся ролі росії в дестабілізації ситуації по всьому світу.
Противник не полишає спроб атакувати наші позиції на Бахмутському напрямку в районі Часового Яру, однак суттєвих успіхів не має.
Для удару по Миколаївці Донецької області, росіяни застосували чотири керовані авіаснаряди УМПБ Д-30СН.
Прем’єр Денис Шмигаль звернувся до Польщі, аби вільний пропуск через кордон був не лише для боєприпасів і гуманітарної допомоги, але й пального.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський провів телефонну розмову із головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Чарльзом Брауном.
Російський танк, що їхав в наступ, був підбитий з Javelin і продовжив свій шлях з полум’ям зі всіх отворів.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…