Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
На цьому наголосив Віцепрем’єр-міністр України з питань Європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба під час спільного брифінгу Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка та Міністра оборони України Андрія Загороднюка щодо підсумків візиту Північноатлантичної ради до України, повідомляє кореспондент Арміяinform.
«Цей візит без перебільшення унікальний. Вся Північноатлантична рада відвідала Україну. В Одесі детально ознайомилася з безпековою ситуацією в Чорному морі, у Києві відбулося засідання Комісії Україна – НАТО. Візит засвідчив головне ‒ і Україна, і Північноатлантичний альянс готові до активного поглиблення стосунків», ‒ зазначив Дмитро Кулеба
Віцепрем’єр-міністр акцентував увагу на трьох ключових аспектах візиту. Перше – Україна офіційно звернулася до Альянсу з проханням перейти на новий рівень співпраці та надати їй статус учасника програми розширеного партнерства. За словами Дмитра Кулеби, насамперед ця програма передбачає розширення практичної взаємодії між Україною та НАТО.
Що у рамках партнерства Україна, як учасник програми, може отримати додатково? «Це пріоритетний допуск у рамках сертифікації заходів, які проводяться НАТО по лінії України. Це розширений діалог у сфері розвідки, що є питанням зміцнення довіри. Крім того, статус розширеного партнерства дозволяє обіймати посади в штабквартирі НАТО або в командній структурі Альянсу», ‒ наголосив Дмитро Кулеба.
Другий важливим аспектом, на якому зупинився Дмитро Кулеба, це ухвалення річної національної програми під егідою комісії «Україна – НАТО» на 2020 рік. За його словами, вона буде презентована на початку грудня цього року в Брюсселі.
«Це документ нової якості, він був повністю підготовлений за методологією, яка використовується в Північноатлантичному альянсі. Ми не женемося в ньому за кількістю заходів, ми надзвичайну увагу приділяємо їхній якості», ‒ підкреслив Віцепрем’є-міністр.
І третій, не менш важливий аспект, на який звернув увагу Дмитро Кулеба, це масштабні 4-денні навчання в Чорному морі, які мають відбутися у 2020 році. Вони мають на меті відпрацювання елементів стійкості держави перед гібридними війнами.
За словами Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, співпраця на рівні військового керівництва Генштабу ЗСУ та Головного військового комітету НАТО досить активна. «Задача цієї військової частини Альянсу ‒ планування на випадок агресивних військових дій… Є спеціальний штаб, який знаходиться не в Брюсселі а в Монсі, де відбувається планування на випадок агресії, включаючи пряму. Українські військові не тільки залучені, вони служать безпосередньо в Монсі, є декілька людей, завдання яких ‒ донести всю інформацію для військового планування дій Альянсу на випадок агресії в будь-якій точці світу, але, безумовно, нині пріоритетом є український напрямок», ‒ заявив Пристайко.
Очільник МЗС також зазначив, що Україна, Франція та Німеччина готові до зустрічі лідерів «нормандської четвірки», але зустріч залежить від Росії.
За словами Міністра оборони України Андрія Загороднюка, членство в НАТО залишається метою України, і для Міністерства оборони в цьому напрямі головним завданням є досягнення військових критеріїв членства в Альянсі і взаємосумісності Збройних Сил України з арміями держав ‒ членів НАТО.
Як повідомив Андрій Загороднюк, багато розмов точилося про стандарти НАТО в армії, але досі не було конкретного, покрокового плану, як це має бути на практиці, які саме заходи мають бути проведені. «Тому для нас було важливо змінити сам підхід, щоб ми могли чітко відповісти на питання: коли взаємосумісності можуть досягти наші Військово-Морські Сили, коли інші види та роди військ? Коли це може бути на рівні окремих бригад? І нині розробляється чітка, дорожня карта, яка матиме ці відповіді», ‒ зазначив Міністр оборони.
Він також зазначив, що дорожня карта стосуватиметься не лише військово-технічних питань, але й антикорупції, демократичного контролю над Збройними Силами, адаптації освітніх програм, зокрема підготовки військовослужбовців.
За словами очільника оборонного відомства, пропозиція перейти на новий, більш практичний формат співпраці знайшла позитивний відгук у партнерів.
«Тобто ми маємо бути взаємосумісними з арміями держав альянсу і маємо досягти в осяжний термін, який буде зрозумілим – як для наших громадян і військовослужбовців, так і для партнерів. Ми чуємо позитивні відгуки від наших партнерів до цього підходу», ‒ підкреслив Андрій Загороднюк.
Фото: Дмитро Юрченко
