Він займається цим напрямом з 2016 року. Під час івенту організатори розповіли, як правильно обрати, на що звернути увагу під…
У першу неділю листопада професійне свято відзначають фахівці ракетних військ і артилерії. Починаючи з 2014 року цей рід вітчизняного війська зазнав суттєвих змін. На початку російської збройної агресії його бойовий склад налічував менше 200 ракетних, артилерійських, мінометних та протитанкових батарей. Причому більшість з них виявилися неспроможними повноцінно виконувати завдання через неукомплектованість особовим складом.
Натепер бойовий склад ракетних військ та артилерії вдалося збільшити понад удвічі. Але важливо, що виросла і якість. Так, нині майже всі батареї, що входять до бойового складу, мають практичний досвід участі в бойових діях.
Про те, наскільки змінилися ракетні війська і артилерія в останні роки, з якими здобутками підходять до святкування вже 23-ї річниці з дня створення, які мають перспективи розвитку, кореспонденту АрміяInform розповів заступник начальника штабу з розвідки штабу РВіА Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Олександр СОННІК.
Запас технічного ресурсу наявного артилерійського озброєння вичерпається через 10-15 років
– До відзначення цієї дати ми підходимо маючи в арсеналі нові зразки артилерійського озброєння. Зокрема, модернізовану РСЗВ «Вільха», РЛС контрбатарейної боротьби «Зоопарк-3», автоматизовану систему управління артилерійським вогнем «АртОС», комплекс автоматизованого управління артилерійською батареєю та дивізіоном «Оболонь-А», АСУ артилерійським вогнем «СУВА», протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П» та «Корсар», які добре зарекомендували себе на сході країни. На завершальній стадії перебуває розробка 155-мм вітчизняної самохідної гаубиці «Богдана».
Ми усвідомлюємо, що запас технічного ресурсу наявного озброєння дозволить його експлуатувати упродовж ще максимум 10-15 років. Зважаємо і на те, що його характеристики поступово втрачають відповідність сучасним вимогам. Тому планово розробляємо нові й модернізуємо сучасні, скажімо так, актуальні зразки озброєння. До прикладу, нині на завершальній стадії перебувають дослідно-конструкторські роботи з розробки ракетного комплексу крилатих ракет наземного базування, 155-мм самохідної гармати, комплексу автоматизованого управління артилерійською батареєю й дивізіоном. Модернізуємо і наявне озброєння – БМ-21 «Град», РСЗВ «Вільха», самохідний ПТРК «Штурм-С».
Тобто упевнено можна говорити, що ракетні війська і артилерія виходять на новий етап розвитку. Він передбачає збільшення вогневого потенціалу, кращу підготовку фахівців. Зокрема створення школи ПТРК, відкриття низки дослідно-конструкторської розробки нових зразків і модернізації наявних. Суттєвий прорив маємо і в організації виробництва боєприпасів.
Гармашів готують з урахуванням досвіду бойових дій
– Олександре Євгеновичу, чи змінилася підготовка артилеристів із врахуванням досвіду АТО і ООС? І чи достатньо фахівців для виконання поставлених завдань?
– Суттєві зміни, насамперед, відбулися в системі підготовки конкретних спеціалістів, а саме – мінометників та ПТРК. За досвідом країн НАТО, для них створені відповідні школи, що покращило їхні фахові кондиції. На черзі – створення Школи реактивної, самохідної та причіпної артилерії.
Ми суттєво доопрацювали й видали керівні документи з підготовки та застосування ракетних військ і артилерії ЗСУ, впровадили низку методичних розробок, рекомендацій та стандартів вишколу фахівців РВіА. Створено і Міжвидовий центр підготовки підрозділів, де впроваджують нові форми й способи навчання.
– Відомо, що з початком бойових дій був «дефіцит» на корегувальників вогню. Яка сьогодні ситуація?
– Так, на початку війни це питання було проблемним. Від добре підготовленого корегувальника вогню залежить влучність попадання снаряда в ціль. Це стало одним із ключових моментів успіху під час бойових дій у 2014 – 2016 роках. Підготовку таких фахівців організовано на базі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Розуміючи, що попит на корегувальників та загалом на підготовлених артилеристів і розвідників у війську зростає (формують нові військові частини, до штатів вводять нові посади), у 2017-му в Старичах сформували навчальний артилерійський полк. Одна з його функцій – вишкіл корегувальників.
Вважаю, що натепер система підготовки корегувальників у ракетних військах і артилерії ЗСУ налагоджена якісно. Зараз акцентуємо увагу на забезпеченні цих фахівців сучасними автоматизованими системами корегування вогню. Це надає змогу пришвидшити процес виконання вогневого завдання артилерією. Вже маємо вітчизняні напрацювання в цьому напрямку – системи СУВА, ArtOS, які неодноразово підтверджували ефективність у бою.
Артилерійську розвідку насичують сучасними технологіями
– А які зміни відбуваються в матеріально-технічному забезпеченні артилеристів?
– У цьому плані РВіА розвиваються у всіх сферах застосування. Це стосується і засобів артилерійської розвідки, вогневого ураження й автоматизації систем управління вогнем. Як приклад, розглянемо розвиток артилерійської розвідки… Ну хто ще кілька років тому міг вести розвідку засобами безпілотних авіакомплексів? А зараз подивіться: БПАК застосовують як для розвідки, так і для якісного корегування вогню артилерії. Розроблено низку інших засобів артилерійської розвідки вітчизняного виробництва.
Вітчизняний ОПК розробляє радіолокаційні станції, звукометричні комплекси й цілу лінійку оптичних і оптико-електронних засобів. Тож артилерійська розвідка крокує в ногу з сучасними технологіями.
Застарілі гаубиці Д-20 та 2С3 замінить чеська «Дана М2»
Окремо зупинюсь на засобах вогневого ураження… В Державному оборонному замовленні на 2019 рік спланували чимало засобів. Зокрема ПТРК, самохідні гармати 2С1, РСЗВ БМ-21 «Град» і багато іншого. На наступний рік передбачено досить великий перелік вогневих засобів. Серед них хочу звернути увагу на модернізований зразок самохідної гармати чеського виробництва «Дана М2», яку всі бачили на цьогорічній виставці «Зброя та безпека-2019». Досить могутній і маневрений зразок озброєння, який плануємо на заміну морально й технічно застарілим гаубицям: причіпній – Д-20 і самохідній – 2С3.
Не менш важлива автоматизація процесів управління, подальший розвиток і впровадження вже розроблених комплексів автоматизації управління вогнем, створення єдиної АСУ вогнем артилерії, що охоплює всі рівні управління. В межах дослідно-конструкторської роботи «Оболонь-А» розроблено комплекс автоматизованого управління ланки «дивізіон – батарея», який планується до постачання у війська.
– Чи впроваджують нові системи і комплекси управління вогнем артилерії?
– Постійно намагаємось вдосконалити й автоматизувати процеси, які відбуваються у ході підготовки й виконання поставлених завдань. Уже завершені державні випробування комплексу «Оболонь-А». Дослідні зразки доопрацьовують, надалі почнеться серійне виробництво та постачання у війська. Цей комплекс базується на принципах системи С2ІSTAR. Технічно-програмні рішення, закладені у ньому, дозволяють розширити спектр завдань і значно зменшити тривалість циклу управління. Відтак – час виконання завдань.
Упроваджуємо і постачання підрозділам причіпної артилерії комплексів автоматизованого управління вогнем артилерії «АртОС». Триває створення АСУ РВіА. Наприклад, «АртОС» запропоновано для модернізації самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика». За позабюджетні кошти розроблено подібну систему «СУВА» – комплекси автоматизації управління, що практично використовують в районі ООС.
В Україні розвивається боєприпасна програма
– Свого часу ви говорили про поступовий перехід на калібр 155 мм. Чи є досягнення у цьому питанні?
– Робота в цьому напрямку розпочата «Краматорським заводом важкого верстатобудування», який веде дослідно-конструкторську розробку 155-мм самохідної гармати 2С22 «Богдана». Вже завершено виготовлення дослідного зразка. На черзі попередні випробування (стрільби), які планують провести в Міжвидовому центрі підготовки підрозділів РВіА в Дівичках. За словами голови наглядової ради ПАТ «КЗВВ» Юрія Бондаря, підприємство планує завершити стрільбову частину попередніх випробувань до кінця року. А вже наступного – провести державні випробування. 2020-го підприємство планує перейти до серійного виробництва і буде готове підписати контракт на поставку установчих зразків з орієнтовною серійністю 6 одиниць на рік. Є надія, що незабаром розпочнемо переозброєння на зразки за стандартами НАТО. Але розробки самохідної гармати недостатньо, слід налагодити й виробництво артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Робота тут триває.
– Так, тема виробництва артилерійських боєприпасів надактуальна.
– …Тому Україна і розвиває власну боєприпасну галузь, компенсуючи втрати, завдані через бойові дії на Донбасі. Зокрема йдеться про підприємство «Точмаш», що спеціалізувалося на виготовленні корпусів різних боєприпасів. Зараз у державі низка підприємств виготовляють артилерійські боєприпаси різного калібру. Такі, як Державна акціонерна холдингова компанія «Артем», ТОВ «Рубін-2017», «Українська бронетехніка», «ТАСКО» й інші. Загалом боєприпасна програма, яка нині розвивається, передбачає роботу за напрямками виготовлення корпусів, гільз і розвиток власної хімічної промисловості, яка вироблятиме порох та вибухові речовини.
Наступного року планується розпочати серійне виробництво вітчизняних 155-мм самохідних гармат 2С22 «Богдана»
Вважаю, що нам варто зосередитись на виготовленні 155-мм артилерійських пострілів. Бо вже наступного року планується почати серійне виробництво вітчизняних 155-мм самохідних гармат 2С22 «Богдана». А от боєприпаси для стрільбових випробувань ми ще змушені купувати. Наприклад, устаткування ДАКХ «Артем» дозволяє виготовляти снаряди не тільки 152-мм, а й калібру 155 мм натовського стандарту. Серед зразків боєприпасів, представлених на виставці «Зброя та безпека-2019», були 155-мм осколково-фугасний снаряд типу М107 і осколково-фугасний снаряд дальнього радіусу дії з покращеними аеродинамічними властивостями типу HEER. Боєприпаси зазначених типів презентували підприємства «Артем» і «Рубін-2017». Отже, на мою думку, в Україні немає жодних проблем у виготовленні артилерійських боєприпасів. Питання тільки в ціні цього виробництва.
– І наостанок. Як у ракетних військах і артилерії відбувається процес впровадження стандартів НАТО?
– Насамперед ми впроваджуємо поступовий перехід на 155-мм самохідні гармати вітчизняного виробництва й починаємо виготовлення артилерійських боєприпасів згаданого калібру. По-друге, відпрацьовуємо систему доктринальних документів відповідно до застосування Сил оборони. Вже впроваджено стандартизацію термінологічної системи, що сприятиме забезпеченню належного рівня сумісності між видами ЗСУ й іншими військовими формуваннями в процесі підготовки та проведення операцій. Та мова не лише про впровадження конкретних документів Альянсу, а й про підходи, принципи і навіть культуру. Продовжимо вдосконалювати систему підготовки на основі стандартів НАТО.
За нинішніх умов агресії й тимчасової окупації території України наша взаємодія з НАТО підпорядковується потребам максимального зміцнення обороноздатності держави та реформування її Збройних Сил.
– Дякую за змістовну бесіду.
