Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Генеральній Асамблеї ООН триває обговорення реформування інституту вето Ради Безпеки, повідомляє АрміяInform.
Нагадаємо, до цього міжнародного органу, який відповідає за підтримання миру і безпеки у світі, на правах постійних членів входять Китай, Франція, РФ, Велика Британія та США. Ці країни мають право блокувати будь-які рішення РБ ООН через вето. Це виняткове право, отримане ними за підсумками перемоги в Другій світовій війні.
Відповідно до статистики (дані 1946-2017 рр.), оприлюдненої заступником голови Комітету ООН з інформації Олегом Ніколенком, найбільшу кількість разів накладали вето СРСР/РФ – 107, США – 79, Велика Британія – 29, Франція – 16, Китай – 11.
Нині основні позиції з реформування Радбезу можна звести до наступного:
– Позиція «четвірки» або «країн-аспірантів на постійне членство в Раді Безпеки» (Бразилія, Індія, ФРН, Японія) передбачає розширення Радбезу з нинішніх 15 до 25 членів шляхом включення шести нових постійних членів і чотирьох непостійних.
– «Африканська ініціатива» пропонує закріплення за новими постійними членами права вето, а також додає до членства двох додаткових постійних і п’яти непостійних місць для Африки.
– Пропозиція руху «Об’єднуючись заради консенсусу» (входять регіональні конкуренти країн-аспірантів — Італія, Пакистан, Іспанія, Аргентина, Мексика, Канада й інші) говорить про створення десяти додаткових «непостійних/напівпостійних» місць.
– Україна виступає за розширення представництва групи східноєвропейських держав шляхом збільшення місць непостійних членів з 1 до 2. Зараз у Радбезі від нашого регіону є Польща. З наступного року буде Естонія.
Без реформування інституту вето будь-яка реформа Ради Безпеки буде неповноцінною. Зловживання правом вето доволі часто призводить до паралізації роботи РБ. Саме тому наша держава підтримує ініціативу про добровільне зобов’язання представників «постійної п’ятірки» Ради Безпеки щодо відмови від використання вето у випадках масових злодіянь.
Україна теж приєдналися до Кодексу поведінки щодо дій Ради Безпеки ООН у питаннях геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
– Ідей багато, однак прогресу мало, – констатує Олег Ніколенко. – Без готовності постійних членів змінювати правила гри процес реформування Радбезу може тривати ще не одне десятиліття.
Підготував Руслан Ткачук
