Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Під час Інформаційного дня Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS) були представлені розробки, що їх фінансує Північноатлантичний альянс: телемедицина, розмінування, протидія тероризму тощо. Як повідомляє «Голос Америки», загалом представлено 33 наукові проєкти.
Учасники Інформаційного дня SPS, що відбувся в Міністерстві освіти і науки України, мали змогу ознайомитись із історіями успіху — новітніми розробками українських науковців, створеними в межах Програми. Під час особистого спілкування мова йшла переважно про наукову співпрацю з Альянсом.
Котра з історій успіху найвизначніша?
Відповідаючи на це запитання, старша радниця програми НАТО Деніз Бетен згадала про унікальний циклотрон, створений на базі Харківського фізико-технічного інституту. Він найменший за розмірами серед світових аналогів, найдешевший та простий в експлуатації.
— Це найбільше досягнення, флагман нашої співпраці, — сказала пані Бетен.
За її словами, сьогодні на передній план у науковому партнерстві НАТО і України вийшло гуманітарне розмінування. Пріоритетом стала також телемедицина. На початку 2020 року стартує масштабний проєкт з навчання парамедиків, яких готуватимуть для роботи в зонах воєнного конфлікту.
***
Довідково: телемедицина — це напрямок медицини, а саме комплекс дій, технологій та заходів, що застосовують під час надання медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями.
***
— Починаючи з 2014 року, Україна є найбільшим бенефіціаром Програми НАТО «Наука заради миру й безпеки, — наголосив, виступаючи на заході, голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков. — Сотні українських науковців взяли участь у спільних проєктах SPS, скористалися стипендіями, отримали обладнання для досліджень.
Портативне енергетичне забезпечення
Українські вчені створили портативний пристрій для генерування струму — більш ємний та легкий, ніж традиційні літієві батареї. Таке обладнання вкрай необхідне солдатові в районі бойових дій для підзарядки рації, комп’ютера, приладу нічного бачення.
— Наш проєкт «Портативне енергетичне забезпечення» був би неможливий без допомоги НАТО, — сказав «Голосу Америки» професор Фізико-математичного інституту Національної академії наук Ігор Завалій.
Система розпізнавання мін
Учені з Київського політехнічного інституту спільно з норвезькими колегами створили сучасну систему розпізнавання мін та вибухових пристроїв. Міношукач здатен виявити вибухівку в ґрунті на глибині до півметра, причому «бачить» як металеві, так і пластикові міни, виводячи їх зображення на монітор.
Портативний мікрохвильовий радар
Науковці КПІ разом з експертами з Канади розробили портативний мікрохвильовий радар для захисту персоналу. Радар працює на відстані 20 метрів, виявляючи на тілі людини приховану зброю — пістолети, гранати, вибухівку.
Підготував Олександр Козубенко
