Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Виконувач обов’язків начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України Станіслав Дьячук, який взяв участь в експертному обговоренні закону (2398) про оборонні закупівлі, що відбулося в форматі круглого столу в Інформаційному агентстві АрміяInform, зазначив:
‒ У контексті прийняття цього закону, мене в першу чергу цікавить, яке положення розроблять щодо діяльності представників замовника. Діючу нормативну базу розробляло не Міністерство оборони, а на той час (у 2011 році) Мінекономіки. Практично 90 відсотків правок, які ми надавали до діючої постанови про представництво державних замовників, на жаль, не врахували. Тому, сподіваємося, що після ухвалення нового Закону про оборонні закупівлі, розробку положення про представництво державних замовників нададуть Міністерству оборони, яке ми обов’язково погодимо з усіма зацікавленими структурами. Наприклад, згідно з діючої нормативно-правової бази послуги з контролю якості продукції надано всім державним замовникам на безоплатній основі. На мою думку, це не зовсім правильно, адже утримання особового складу військових представництв здійснює оборонне відомство, а послуги з контролю якості надаються чотирнадцяти державним замовникам безоплатно. Також хочу нагадати, що історія військової прийомки у світі ведеться з 1680 року, й нині в країнах НАТО система військових представництв в тому чи іншому вигляді присутня. Тому сподіваюсь, що цей закон не знищить вітчизняну систему військових представництв.
