Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Усі замовлення щодо постачання до військ безпілотних комплексів в 2019 році практично виконано. Про це кореспондентам АрміяInform повідомив представник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України полковник Владислав Шостак.
За словами офіцера, Міноборони закупило безпілотні комплекси різних типів – А1-СМ «Фурія», Лелека-100, Spectator-M1, PD-1, ACS-3 та інші. До кінця року планується в повному обсязі виконати це замовлення.
Розвідувальний БАК Spectator-M1 виконаний за стандартами NАТО
Перші безпілотні авіаційні комплекси (БАК) Spectator поставлені для Міноборони і Державної прикордонної служби України у 2015-му й відтоді виконують завдання в районі проведення АТО/ООС.
https://www.facebook.com/ukroboronprom/videos/620367418433714
Однак з того часу в комплекс внесені численні вдосконалення й нині він здатний успішно виконувати поставлені завдання в різних бойових умовах. До комплекту БАК входить наземна станція керування, три БПЛА, чотири комплекти цільового спорядження, два комплекти акумуляторних батарей для кожного літального апарату і два комплекти для кожного іншого споживача електроенергії. Також БАК постачається з комплектом ранців для перенесення літальних апаратів, комплектом інструменту, запасними частинами, майном та приладдям.
Spectator-М1 запускають з катапульти, але є можливість запуску з руки. Приземлення відбувається за допомогою парашута – за командою, в автоматичному режимі або в літаковому. Також передбачена аварійна посадка, яка забезпечує спрацювання парашута в позаштатній ситуації.
Комплекс має кілька різних змінних блоків корисного навантаження – від звичайних денних, нічних, інфрачервоних, високої роздільної здатності камер і засобів вимірювання радіаційного фону до контейнерів для поширення агітаційних матеріалів. Конструкція забезпечує швидку заміну цільового спорядження в польових умовах. Роздільна здатність для телевізійної камери за висоти польоту 1 км становить не менше 0,1 м на місцевості.
Система керування польотом комбінована, тож Spectator-М1 здатен виконувати завдання у складній радіоелектронній обстановці. У разі спроби радіоелектронного подавлення комплекс автоматично переходить на іншу систему управління й використовує захищений зв’язок, цифрове кодування сигналів тощо.
БАК Spectator-М1 прийнято на озброєння ЗСУ в липні 2019-го. Його виробництво організовано на ВАТ «Меридіан» ім. С.П.Корольова, де розгорнута складальна лінія.
PD-1 має систему підкрильових контейнерів
Безпілотник People’s Drone PD-1 побудований за модульною системою, яка передбачає використання «швидких замків». Тож БПЛА можна швидко зібрати й розібрати, замінити всі бортові частини, обладнання і корисне навантаження. Це дозволяє, залежно від місії, змінювати його конфігурацію. Розробкою і випуском займається Всеукраїнський центр волонтерів «Народний проєкт» та UkrSpecSystems.
Безпілотник обладнано гіростабілізованою платформою двох відеокамер – денної з 30-кратним збільшенням і тепловізійної. Він здатний виконувати політ на висоті близько 3 км.
Для PD-1 розроблено спеціальну систему підкрильових контейнерів, яка дозволяє транспортувати у них вантажі або встановлювати у них модуль вертикального зльоту й посадки. Також вона може містити боєприпаси, що значно розширює спектр використання PD-1.
За словами керівництва компанії UkrSpecSystems, точність застосування осколково-фугасних і кумулятивних боєприпасів з бойовою частиною до 3 кг сягає близько 10 метрів за скидання з висоти 1 км.
Безпілотник має автопілот для автономного польоту запланованим маршрутом навіть за відсутності супутникової навігації. У PD-1 потужний двигун, що забезпечує політ на відстань до 100 км з корисним навантаженням до 10 кг. Керування відбувається через цифрову систему зв’язку. Також на апараті встановлена система слідкуючої антени, яка дозволяє створити стійкіший зв’язок між БПЛА і станцією управління.
ACS-3 розгортається за лічені хвилини
Безпілотний авіаційний комплекс ACS-3 розроблено компанією «Скаетон» для виконання тактичних розвідувальних і пошукових операцій тривалістю до 24 годин за крейсерської швидкості 120 км/год. З 2016-го допущений до експлуатації в ЗСУ, навесні 2018 року підтвердив здатність виконувати завдання в умовах протидії засобів радіоелектронної боротьби.
До складу БАК входять безпілотний літальний апарат, переносна станція керування, антенна система і механічна катапульта. Час підготовки до запуску – 15 хвилин. Модульна літальна платформа полегшує заміну функціональних модулів. Корисне навантаження – 5 кг (радіорелейні пристрої й обладнання для електронної боротьби/протидії).
Зліт ACS-3 відбувається за допомогою катапульти, приземлення — вертикальне, з перевертанням за допомогою парашута й подальшим приземленням «на спину» літака на пневматичну подушку.
ACS-3 оснащено бензиновим двигуном потужністю 3,5 к.с. Він безшумний у польоті й майже невидимий із землі. Адже його робоча висота – близько 1 км, а максимальна – 3 км. Завдяки потужній оптиці з дистанційним управлінням безпілотник здатний «розгледіти» ціль на відстані 10 км і автоматично зафіксувати її з можливістю передачі відеосигналу онлайн. Оперативно-тактична глибина застосування комплексу – до 400 км.
